istanbul escort atakoy escort sisli escort etiler escort pendik escort kartal escort kartal escort kartal escort kartal escort kartal escort astropay astropay astropay astropay astropay avcilar escort beylikduzu escort
Буртівська сільська рада - Шпола - Офіційна сторінка Шполянської районної державної адміністрації

Анонси

1 2 3 4 5

Оголошення

1 2 3 4 5

Громадська думка

Як давно Ви проживаєте у Вашому населеному пункті?
 

Привітання

Вітаємо з днем народження

Курінного Бориса Леонтійовича

10 квітня

З днем народження щиро вітаєм, Щастя і здоров’я Вам бажаєм, Хай сміється доля ,як калина в лузі, Нехай будуть поруч добрі, вірні друзі.


Похила Андрія Михайловича

11 квітня

Хай постiйний успiх, радiсть i достаток, Сиплються до Вас, немов вишневий цвiт. Хай життевий досвiд творить з буднiв свята, А Господь дарує довгих-довгих лiт!


Кутового Вадима Олександровича

15 квітня

З Днем народження вітаєм, Щастя й долі Вам бажаєм, Здоров’я небесної благодаті, Миру й злагоди у хаті. Хай здоров'я, радість і достаток, Сиплються не мов вишневий цвіт, Хай малює доля з буднів свято, І дарує Вам багато літ!


Чепігу Аллу Олександрівну

16 квітня

Калиною радість в душі хай квітує, Сопілка любові хай серце хвилює, А роси ранкові безмежно і щиро, Щоденно дарують наснагу і силу! З Днем народження вітаєм ! Добра і радощів бажам, Здоров’я на усі літа, Хай в серці квітне доброта.


Начос Ларису Михайлівну

19 квітня

Хай здоров’я, радість і достаток, Сиплються немов вишневий цвіт Хай малює доля з буднів свято, І дарує Вам багато літ!


Фоменка Бориса Сильвейстровича

19 квітня

Хай квітне доля у роках прекрасних, Господь дарує радість і здоров’я. Хай кожен ранок з неба сонцем ясним Осяє Вас і світлом, і любов'ю!


Кирченко Наталію Петрівну

20 квітня

Бажаємо світлої радості й сили, Ласкавої долі, добра і тепла, Щоб ласку Вам слало небесне світило, Здоров’ям наповнила рідна земля


Дзюбу Наталію Василівну

22 квітня

Із Днем народження вітаєм ! Добра і радощів бажаєм, Здоров’я на усі літа, Хай в серці квітне доброта.


Лозового Анатолія Івановича

23 квітня

Нехай здоров’я завжди добрим буде, Щоб в роботі ладилось усе, За справи добрі хай шанують люди, У дім хай доля затишок несе. Хай горе обходить завжди стороною, А щастя приходить і ллється рікою! Бажаєм тепла, і добра, і любові! Хай Господь дарує многії літа, А в серці довіку живе доброта.


Курінну Оксану Миколаївну

23 квітня

Калиною радість в душі хай квітує, Сопілка любові хай серце хвилює, А роси ранкові безмежно і щиро, Щоденно дарують наснагу і силу!


Потапенко Ольгу Гаврилівну

27 квітня

З днем народження щиро вітаєм, Щастя і здоров’я Вам бажаєм, Хай сміється доля ,як калина в лузі, Нехай будуть поруч добрі, вірні друзі.


Грімову Людмилу Олександрівну

28 квітня

Святковим розмаїттям Хай буде все життя, Казковим довголіттям Серед краси й добра.


Дубика Олександра Анатолійовича

29 квітня

Нехай кожна мить буде повна надії і нехай пощастить здійснити усі свої мрії! Удачі, натхнення й духовного росту, Хай буде в житті усе легко та просто!


Курінну Альону Юріївну

30 квітня

Бажаємо миру і світлої долі, Запалу, енергії, сили доволі. Творчого вогнику, віри й наснаги, Щедрості серця, людської поваги. На довгих стежках Вашої ниви Будьте завжди Ви здорові й щасливі!


Новини відділу Держгеокадастру

Буртівська сільська рада
Село Бурти
Неділя, 30 жовтня 2011, 16:18

 

Село Бурти розташоване за 21 кілометр на північ від районного центру – Шполи та за 5 кілометрів від залізничної станції «Цвіткове». Село займає площу майже 500 га та налічує більше 300 жилих дворів.

Село Бурти засноване на початку 18 століття. В давнину тут перетиналися два шляхи. Один вів з Городища на Шполу, а другий – з В’язівка на Матусів. Поруч протікала звивиста річка Нікуд. Таку цікаву назву вона отримала тому, що нікуди не впадає. Вода за селом входить в пісок (плавун) і виходить аж за залізницею біля с. Станіславчик, а там вже біжить в річку. Дуже давно річку погородили греблями і утворили ставки. Назва центрального ставка Скарбовий пішла від не однієї легенди, які з сивої давнини передавалися з уст в уста і дійшли до наших часів.

Одна легенда говорить, що коли копали цей став, то знайшли цілу скриню із золотими монетами і різними дорогоцінними прикрасами. Інша – що вода в ставку була така чиста, що жовтий пісок , який лежав на дні, проти сонця аж виблискував із дна, ніби дорогоцінні скарби.

Річка Нікуд овіяна також легендами та цілими оповіданнями. Кажуть, річка починається невідомо звідки і невідомо куди дівається. За розповідями старожилів було відомо, що в леваді, за селом, там, де був колись залізничний міст, з-під землі вирвалося великої сили джерело. Води було стільки, що почало заливати низовину, поле, економію. Селяни що тільки не звозили і зносили до вируючого джерела: коноплі, шерсть, подушки, солому, каміння, пісок, глину, намагаючись забити зловісну тріщину.

Тепер те місце занесене мулом. Болото, яке було у леваді до 1950 року, корови не могли перейти в брід, бо загрузали в трясовині. Тут завжди густа трава, зелена і соковита, навіть у найпосушливіше літо нагадує, що тут було все залите водою.

В 1829 році в Буртах засновано Покровську церкву, причому цеглу для будівництва церкви виготовляли з місцевої сировини – піску і рудої глини, яку тоді називали руда і добували на околиці Матусова. Покровська церква у Буртах була другою мурованою церквою в Шполянському районі. Будівля збереглася і понині.

Першу церковно-приходську школу було відкрито у Буртах у 1862 році. Про це свідчить Київський облдержархів (Ф.у.,Оп. 65,спр. 10,арк…3-5).

До 1871 року (в цей період збудовано залізницю, завод у місті Шпола, яка починає розвиватися швидкими темпами) село Бурти було містечком схожим на Шполу. В центрі села був базар, що простягався від церкви (від Обеліска) аж до Скарбового ставка. Навесні у свято Теплого Олекси в Буртах був великий ярмарок, який стояв цілий тиждень. Сюди з’їжджалися люди з ближніх міст і сіл, щоб щось продати чи купити. Розповідають, що навіть Т. Г. Шевченко був декілька разів у Буртах на ярмарку, коли ще був козачком у пана Енгельгарда.

В той час в селі жило 40 сімей євреїв, які ходили до синагоги, ховали померлих на окремому кладовищі. В центрі села були єврейські будинки, з яких один лишився до наших часів.

Бурти дали Україні видатного музиканта, актора - В. С. Василька-Миляєва. Він був сиротою, його утримувала Буртівська економія. Невідомо за що його виключили з інституту і він деякий час жив у Буртах. Давав уроки танців і музики дітям багатих євреїв. Вчив грамоти на скрипці трьох дітей мужиків за харчі (в одного обідав, в другого вечеряв, а в третього снідав.) В селі Василько отримав прізвисько «студент».

Особливо мав авторитет серед молоді: учив співати церковних і світських пісень, за це батюшка дозволив йому займатись з хором вечорами. Тому в Буртах був хороший церковний хор. В церкві була багата бібліотека, яку розграбували, коли закривали церкву.

Сумна історія Голодомору 1932-1933 років прокотилася по Буртах. За ці роки в селі померло 483 особи. Вижили ті, в кого були корова та трохи прихованого хліба. Весною померлих завезли в одну яму і через декілька днів її закопали. Цікавий такий факт: Верхогляда Івана, який уже був на грані смерті, Голуб Яків (він тоді звозив померлих людей) викинув на підводу і кинув до ями, яка була на старому кладовищі. Верхогляд, прийшовши в себе, почав гукати на допомогу. Сарапин Наум, що жив біля кладовища (де нині садиба Шпильового Івана Дементійовича) почув, витяг його з ями. Нагодував, чим мав. Іван вижив, пройшов Велику Вітчизняну війну, помер вже в похилому віці. А Нецвітний Карпо мав велику сім’ю. Щоб урятувати двох синів з голоду, завіз їх на станцію і посадив на поїзд. По дорозі дітей було знято з поїзда, вони потрапили до дитячого будинку. Старший помер, а менший Василь лишився живим. Знав лише своє ім’я і прізвище, назву станції «Цвіткове». Коли виріс, по закінченні війни (був учасником бойових дій) приїхав до Буртів, знайшов своїх батьків і родичів.

В роки колективізації в селі було розкуркулено 30 сімей.

У Великій Вітчизняній війні брало участь 213 жителів села, з них загинули на фронтах війни 166 чоловік, 151 - нагороджено бойовими орденами та медалями.

На території села є дві братські могили, де поховано 85 воїнів Червоної Армії, які загинули, визволяючи село.

Не минула с. Бурти і Чорнобильська біда. Троє бур’ян брали участь у ліквідації її наслідків: Бобошко Віктор Миколайович, Черевко Микола Федорович, Царинник Микола Андрійович.

Буртяни гордяться своїми земляками - воїнами-афганцями (Аліпов Анатолій Олексійович, Мамітько Володимир Михайлович, Вдовицький Володимир Іванович, Кузуб Василь Іванович).

Нині на території села проживає 727 жителів. 44 з них нагороджено орденами та медалями. Є 3 орденоносці ім. В. І. Леніна - Олійник А. М., Олійник Н. К., Лагуткова К. Д.

Основним сільськогосподарським підприємством на території села є СТОВ «Україна», яке обробляє 1500 гектарів землі. З самого початку утворення СТОВ його очолив Сергій Миколайович Бовсун. На сьогоднішній день підприємство впевнено розвивається, оновлює техніку, освоює нові технології.

В зв’язку з розпадом колгоспів чимало людей в Буртах займаються самостійним обробітком земельних паїв. У 2009 році у Буртах налічувалось 66 одноосібників, які обробляли майже 180 га землі.

В Буртах діє нова 9-річна школа, в якій навчається 68 учнів. Очолює педагогічний колектив Людмила Іванівна Кишінько.

В селі працює сільський клуб, яким завідує Дорошенко Вадим Миколайович.

Село Бурти газифіковане і з кожним роком до газопроводу підключаються нові користувачі.

В селі працюють відділення пошти та ощадбанку, сільська бібліотека, два фельдшерських пункти, три приватних магазина.

Очолює сільську раду Волошин Олег Іванович, обраний вже вдруге на цю посаду у жовтні 2010 року.

Сьогодні село, незважаючи на тяжкий стан українських сіл, продовжує жити своїм життям. Жителі села приймають активну участь у фестивалях художньої самодіяльності, сільські спортсмени багато разів завойовували звання «Найспортивніше село» на районних змаганнях. В селі постійно проводяться різноманітні змагання, концерти, виставки. Буртяни завжди намагаються бути життєрадісними, діловими людьми, не втрачають оптимізму та віри у добро.

 

Церква Покрови с. Бурти

Церква Покрови Пресвятої Богородиці була заснована в с. Бурти у 1829 р.. Розповідають, що високопоставлений священик побудував синам три однакові церкви: в Матусові, Куцівці та у Буртах. Для будівництва використовували цеглу, яка вироблялась із місцевої сировини. Церква Покрови була другою цегляною церквою у Шполянському районі. Вона була побудована у формі хреста в плані, з продовженою західною частиною, одноголовою, з полу сферичною алтарною апсидою і дзвіницею над притвором в західному крилі. Дзвіниця мала 6 дзвонів, які було чути майже на 30 км навкруги. В 1930 р. церкву закрили, зняли хрест з купола, дзвони і перетворили її в комору. Але в період окупації у 1941 р. селяни зробили в церкві ремонт і відновили богослужіння. Під час визволення села від фашистських загарбників снарядом була зруйнована дзвіниця. Але церква все одно працювала і після війни. Приблизно у 1955 р. силами селян та за їхні кошти був зроблений ремонт церковної покрівлі. Приблизно у 1958-1960 р. під час сильного урагану дах церкви був частково зруйнований, після чого її закрили. В наступні роки було декілька спроб відремонтувати церкву, але роботу до кінця так і не було доведено. В даний час церкви покрови Пресвятої Богородиці є пам’ятником архітектури, знаходиться в напівзруйнованому стані і потребує капітального ремонту.

 

Храм засновано: 1819 р.

Коментар: Церква є [КЧк].

Покровская церковь, 1819—1829 гг. Построена в формах позднего классицизма. Кирпичная, крестовая в плане с удлиненной западной ветвью, одноглавая, с полуциркульной алтарной апсидой и колокольней над притвором (звонный ярус разобран). Главный фасад акцентирован четырехколонным портиком коринфского ордера со спаренными колоннами, несущими антаблемент, увенчанный треугольным фронтоном. Фасады северной и южной ветвей акцентированы четырехколонными портиками, увенчанными треугольными фронтонами. Средокрестие венчает купол на высоком световом барабане. В оформлении фасадов, разделенных развитым карнизом на два яруса, широко использованы характерные стилевые приемы классицизма: плоскости фасадов симметрично прорезаны различными по величине и форме оконными проемами — с полуциркульными перемычками, прямоугольными и круглыми, фасады колокольни обработаны рустом, мотив венчающего карниза с модульонами повторяется на фронтонах и барабане купола. Церковь двусветная. В интерьере доминирует высотно раскрытое подкупольное пространство, боковые ветви перекрыты коробовыми сводами. Хоры занимают второй ярус притвора и выходят П-образной формой плана в центральный объем. На стенах — монументальная масляная живопись 1900 г.

Памятник относится к характерной для позднего классицизма группе крестовых в плане однокупольных храмов. [ПГА, т. 4, с. 257]