Анонси

1 2 3 4 5

Оголошення

1 2 3 4 5

Громадська думка

Ваш професійний статус:
 

Привітання

Вітаємо з днем народження

Стеценка Бориса Павловича

13 лютого

З днем народження щиро вітаєм, Щастя і здоров’я Вам бажаєм, Хай сміється доля ,як калина в лузі, Нехай будуть поруч добрі, вірні друзі.


Берестового Григорія Івановича

13 лютого

Хай постiйний успiх, радiсть i достаток, Сиплються до Вас, немов вишневий цвiт. Хай життевий досвiд творить з буднiв свята, А Господь дарує довгих-довгих лiт!


Черевка Олександра Вікторовича

18 лютого

З Днем народження вітаєм, Щастя й долі Вам бажаєм, Здоров’я небесної благодаті, Миру й злагоди у хаті. Хай здоров'я, радість і достаток, Сиплються не мов вишневий цвіт, Хай малює доля з буднів свято, І дарує Вам багато літ!


Качан Наталію Георгіївну

18 лютого

Калиною радість в душі хай квітує, Сопілка любові хай серце хвилює, А роси ранкові безмежно і щиро, Щоденно дарують наснагу і силу! З Днем народження вітаєм ! Добра і радощів бажам, Здоров’я на усі літа, Хай в серці квітне доброта.


Броварську Любов Павлівну

19 лютого

Хай здоров’я, радість і достаток, Сиплються немов вишневий цвіт Хай малює доля з буднів свято, І дарує Вам багато літ!


Зданевича Володимира Флоріновича

20 лютого

Хай квітне доля у роках прекрасних, Господь дарує радість і здоров’я. Хай кожен ранок з неба сонцем ясним Осяє Вас і світлом, і любов'ю!


Руденко Тетяну Миколаївну

20 лютого

Бажаємо світлої радості й сили, Ласкавої долі, добра і тепла, Щоб ласку Вам слало небесне світило, Здоров’ям наповнила рідна земля


Терницю Анну Вікторівну

21 лютого

Із Днем народження вітаєм ! Добра і радощів бажаєм, Здоров’я на усі літа, Хай в серці квітне доброта.


Олеан Світлану Миколаївну

22 лютого

Нехай здоров’я завжди добрим буде, Щоб в роботі ладилось усе, За справи добрі хай шанують люди, У дім хай доля затишок несе. Хай горе обходить завжди стороною, А щастя приходить і ллється рікою! Бажаєм тепла, і добра, і любові! Хай Господь дарує многії літа, А в серці довіку живе доброта.


Іллюк Євгенію Володимирівну

25 лютого

Калиною радість в душі хай квітує, Сопілка любові хай серце хвилює, А роси ранкові безмежно і щиро, Щоденно дарують наснагу і силу!


Кравченка Сергія Володимировича

26 лютого

З днем народження щиро вітаєм, Щастя і здоров’я Вам бажаєм, Хай сміється доля ,як калина в лузі, Нехай будуть поруч добрі, вірні друзі.


Ланяк Надію Григорівну

27 лютого

Святковим розмаїттям Хай буде все життя, Казковим довголіттям Серед краси й добра.


Берестецького Анатолія Дмитровича

28 лютого

Нехай кожна мить буде повна надії і нехай пощастить здійснити усі свої мрії! Удачі, натхнення й духовного росту, Хай буде в житті усе легко та просто!


Новини відділу Держгеокадастру

Календар Шполянщини

Січень

 

Січень 1864. – Селянське заворушення в Лебедині. Лебединські селяни припинили вносити викупні платежі за землю. Безсилі зупинити заворушення погрозами й умовляннями, місцеві власті звернулися за допомогою до київського губернатора. Той надіслав війська,що викликало ще більше обурення селян. Вони заявили, що ніяких викупних платежів вносити не будуть. Тільки після покарання різками та арештів селяни підкорилися.

Січень 1903. – Виступ селян Товмача. На знак протесту проти жорстокої експлуатації селяни підпалили панські скирти.

Січень 1918. – На Шполянщині встановлено радянську владу. При підтримці бронепоїздів більшовики оволоділи залізничною станцією Шпола. В цьому їм допомагали демобілізовані солдати російської армії і частина робітників Шполянського цукрового заводу, зокрема Іван Андрійович Меркотан, Іван Якович Клопотенко та інші. Вони утворили революційний комітет (ревком), до складу якого ввійшли 30 осіб. Ревком приступив до розподілу землі та майна поміщиці П.Урусової серед селян. Але в більшості сіл Шполянщини більшовицька влада не утвердилась, бо загони вільних козаків контролювали сільську місцевість.

Січень 1919. – Хвиля єврейських погромів прокотилася Лебедином. В цей час у селі жило понад 3 000 євреїв. Було підпалено ряд єврейських крамниць, аптеку, ресторан. Вбито близько 20 осіб. Деяких євреїв вбили прямо біля синагоги, куди вони хотіли сховатися. Серед загиблих був і лікар Г.Гольдман.

Січень 1930. – Із 960 дворів с.Журавки 500 об’єднались в колективне господарство – комуну „Соціаліст”. При комуні організовано чоботарню та швейну майстерню.

Січень 1930. – Село Лозуватка перетворилось на одну сільськогосподарську артіль – колгосп ім. Сталіна (мали 2 470 гектарів землі). До цього в селі було 30 ТСОЗів (товариств спільного обробітку землі – однієї з форм колективного господарства). У спільні великі конюшні зведено 200 коней, усуспільнено реманент, звезено фураж.

Січень 1957. – До складу Шполянського району після другого розформування Мокро-Калигірського району ввійшли села Антонівка, Веселий Кут, Вітязеве, Глиняна Балка, Кавунівка, Коротине, Соболівка, Нова Ярославка, Ярославка.

1.01.1900. – На цей час в Шполі налічувалося 1856 дворів і 10133 жителі. За містечком було закріплено 7246 десятин землі, з них поміщикам належало 4615 десятин, а селянам – 2511.

1.01.1926. – Населення Шполи становить 15 170 чоловік.

2.01.1906. – День народження українського композитора Григорія Абрамовича Фінаровського (1906-1975), уродженця м.Шполи. У 1933 р. він закінчив Харківський музично-драматичний інститут (у С.Богатирьова). Г.А.Фінаровський – автор оперети, музичних комедій („Пальмовий острів”, „Весна йде містом”), кантати „Пісня братерства”, симфонічної поеми „Пісня про Сокола”, хорів, пісень, музики до драматичних вистав, обробок українських і казахських народних пісень.

3.01.1906. – Виступ поденників Товмацької економії. У ньому взяли участь понад 500 чоловік. Наступного дня до них приєдналися робітники Шполянського цукрового заводу. Страйкарі висували не тільки економічні, але й політичні вимоги, заявляючи, що не припинять страйку, аж поки не будуть задоволені всі їхні вимоги.

5.01.1918. – Місцеві власті с.Станіславчика повідомляли власті Черкаського повіту про те, що селяни Матусова та інших сіл Матусівської волості почали громити поміщицькі економії.

8.01.1918. – День народження Героя Радянського Союзу Антона Миколайовича Костенка (1918-1943), уродженця с.Нечаєвого. Народився в селянській сім’ї, закінчив 6 класів. Працював у колгоспі. В армії з 1938 р. На фронті з 1941 р. Командир 385-ї окремої розвідувальної роти 322-ї стрілецької дивізії 13-ї армії Центрального фронту капітан Костенко А.М. на початку вересня 1943 р. з групою розвідників проник у тил ворога в районі с.Головеньки Борзнянського району Чернігівської області. Група захопила штабну машину з двома ворожими офіцерами і доставила їх у штаб армії. В бою Костенко А.М. був поранений і помер 5 вересня 1943 р. Удостоєний звання Героя Радянського Союзу Указом Президії Верховної Ради СРСР від 16 жовтня 1943 р. (посмертно). Похований у с.Нові Млини Борзнянського району Чернігівської області.

10.01.1927. – День народження відомого українського скульптора, члена Спілки художників України Анатолія Івановича Кравченка, уродженця м.Братського Миколаївської області, автора багатьох пам’ятників на Черкащині. За його задумом встановлено пам’ятники воїнам-односельчанам, які загинули під час Великої Вітчизняної війни у селах Гельмязеві Золотоніського та Папужинцях Тальнівського районів, пам’ятні знаки „Олена Лосєва” та „Командирам і політпрацівникам І-го і ІІ-го Українських фронтів” в місцях Корсунь-Шевченківської битви. Скульптор створив цілу галерею монументальних портретів уродженців Черкащини: Героїв Радянського Союзу І.А.Індика, М.Н.Льонченка, національного героя України Устима Кармелюка та інших. Створені ним скульптурні бюсти братів Коломійченків, виконані в бронзі, встановлено на гранітних постаментах біля Шполянської районної лікарні імені Коломійченків.

13.01.1966. – День народження воїна-інтернаціоналіста, лейтенанта Олександра Миколайовича Козира (1966-1988), уродженця м.Шполи. Навчався в Шполянській школі № 5. Закінчив Київське суворовське училище та Сумське вище командне артилерійське училище ім. Фрунзе. Загинув в ході бойових дій на перевалі Саланг. Нагороджений орденом Червоної Зірки (посмертно). Похований у м.Шпола.

14.01.1914. – День народження Героя Соціалістичної Праці (1960) Людмили Іванівни Мямліної, зоотехніка-селекціонера племрадгоспу Матусівського цукрокомбінату.

14.01.1920. – День народження Героя Радянського Союзу Івана Олександровича Морозова, уродженця с.Лебедина. Народився в сім’ї робітника, закінчив 10 класів. В армії з 1938 р. У 1940 р. закінчив Харківське училище протитанкової артилерії. На фронті з червня 1941 р. Командир батареї 940-го артилерійського полку 370-ї стрілецької дивізії 69-ї армії І-го Білоруського фронту капітан Морозов І.О. у ніч на 31 липня 1944 р. форсував Віслу. Батарея вогнем забезпечила захоплення плацдарму в районі польського міста Пулави. Протягом трьох днів, з 31 липня по 2 серпня, артилеристи батареї разом з воїнами стрілецьких підрозділів відбили на плацдармі 10 ворожих контратак, знищили декілька танків та велику кількість піхоти. Удостоєний звання Героя Радянського Союзу Указом Президії Верховної Ради СРСР від 21 лютого 1945 р. Після закінчення війни продовжував службу в армії. У 1956 р. закінчив Військову академію ім. Дзержинського. З 1971 р. полковник Морозов І.О. в запасі. Жив у Москві.

15.01.1878. – День народження преподобномученика Софронія Масича (1878-1937), уродженця с.Матусова. Його батько – Василь Масич – селянин середнього достатку, був людиною церковною і глибоко віруючою. Тому, не дивно, що його сини отримали духовну освіту. Старший син Онисим здобув вищу духовну освіту і служив якийсь час у Матусові. А молодший отримав освіту в Київській семінарії, перш ніж 1904 р. потрапив на військову службу до м.Проскурова полковим капеланом. В 1909 р. приїхав у м.Владикавказ і поступив до Троїцького монастиря, де й перебував до 1923 р. В 1923-1926 рр. був священиком Старофлотської церкви Баку. В 1926 р. був заарештований органами ГПУ за „контрреволюційну діяльність” і висланий на Соловки на 3 роки. Соловки в житті Софронія стали тим духовним „університетом”, який дав йому наснагу до кінця життя. Після звільнення проживав у Північно-Кавказькому краї, але в 1932 р. знову потрапив до страшного ГУЛАГу на 5 років. Після звільнення в 1937 р. був висланий в Матусів під нагляд НКВС. Але незабаром був знову заарештований, звинувачений за сфальсифікованою справою у контрреволюційній діяльності і восени 1937 р. – розстріляний. Реабілітований 15 травня 1989 р. Нині – святий преподобномученик, ім'я якого сяє у сонмі святих страстотерпців Черкаських.

15.01.1933. – У Шполянському районі 38 колгоспів, з них – 2 комуни і 36 сільгоспартілей. В районі 16 252 бідняцьких і середняцьких хліборобних господарств, з них у колгоспах – 15 345 (94,4 %).

19.01.1967. – „В колгоспі „Зоря комунізму” с.Василькова почалося спорудження двоповерхового Будинку культури. Вже закладено фундамент, підвозяться будівельні матеріали” (газета „Шполянські вісті”).

20.01.1992. – Створено Спілку дитячих та юнацьких організацій Шполянщини, що прийшла на зміну піонерській організації. У 2002 р. спілка налічувала 7 803 члени.

20.01.2004. – У Шполі та Матусові побувала делегація журналістів обласних засобів масової інформації – газет „Нова доба”, „Черкаський край”, „Земля Черкаська” та обласної телерадіокомпанії „Рось” в рамках висвітлення роботи щодо українсько-канадському проекту „Молодь зо здоров’я-2”.

21.01.1915. – День народження українського архітектора Петра Пилиповича Петрушенка (1915-1994), уродженця с.Топильної. В 1941 р. закінчив Харківський інженерно-будівельний інститут. Його основні роботи: корпуси науково-дослідних інститутів – фізичної хімії (1953), гідрології і гідротехніки (1955), надпровідників (1958) Національної Академії Наук України, комплекс гуртожитків торгівельно-економічного інституту (1960-1970), житлового району „Лісний” (1975-1990, у співавторстві), всі вони знаходяться в Києві.

22.01.1926. – День народження заслуженого працівника культури УРСР (1967) Івана Панасовича Шульги (1926-1988), керівника духового оркестру в 1950-1963 рр. та директора музичної школи в 1976-1986 рр. с.Сигнаївки. Духовий оркестр Сигнаївського сільського Будинку культури під його керівництвом був неодноразовим переможцем Всесоюзного фестивалю духових оркестрів (бронзова, срібна, 2 золоті медалі фестивалю, кришталевий кубок, Почесна грамота Президії Верховної Ради УРСР – найвищі нагороди оркестру). За успіхи і високу виконавську майстерність духовому оркестру присвоєно звання самодіяльного народного колективу.

22.01.1937. – День народження кандидата технічних наук, почесного громадянина Шполи Володимира Михайловича Ігольникова, заступника голови Російського АТ «Роснафтогазбуд», який багато зробив для газифікації Шполянщини.

24.01.1944. – Почалося визволення Шполянщини від німецько-фашистських загарбників. Танкісти 155-ї танкової бригади під командуванням підполковника І.Прошина з 20-го гвардійського танкового корпусу генерал-лейтенанта І.Г.Лазарєва 5-ї гвардійської танкової армії генерал-полковника П.О.Ротмістрова та піхотинці 69-ї гвардійської стрілецької дивізії під командуванням К.Джохуа прорвали лінії німецької оборони і почали вибивати ворога з Капітанівки і Журавки.

25.01.1919. – VII полк Червоної армії з боєм узяв Шполу.

25.01.1944. – Воїнами 69-ї гвардійської Червонопрапорної стрілецької дивізії від німецько-фашистських загарбників визволено Журавку. Екіпаж танка Т-34 під командуванням Матвія Григоровича Богомолкіна першим увірвався в село, знищивши 2 протитанкові гармати, всюдихід, 5 автомашин і понад 20 гітлерівців. Ворог змушений був спішно тікати в сторону Лебедина і Кримок.

25.01.1974. – На честь 30-річчя визволення Шполи від німецько-фашистських окупантів встановлено меморіальну дошку на приміщенні Шполянської школи-інтернату, в якій в 1944 р. розміщувався штаб 80-ї гвардійської стрілецької дивізії (командир – генерал-майор І.Щербина, начальник штабу – генерал-майор Х.Джелаухов).

26.01.1897. – День народження відомого українського поета, письменника, дипломата, партійного і громадського діяча Івана Юліановича Кулика (справжнє ім'я Ізраїль Юделевич, літературний псевдонім – Р.Ролінато, Василь Роленко) (1897-1941), уродженця м. Шполи. Народився в сім’ї бідного єврейського вчителя. Згодом батьки переїхали до Умані, де й минуло його дитинство та юність. Навчався в Уманській чотирикласній школі, пізніше – в Одеському художньому училищі. У 1914-1917 рр. в пошуках кращої долі виїхав до Америки, сподіваючись продовжити освіту. Працював чорноробом, брав участь у діяльності соціал-демократичної партії США. Звістка про революційні події на батьківщині змусила його повернутися додому. В 1917-1919 рр. боровся за встановлення радянської влади в Україні. Входив до складу першого радянського уряду України. У 1919 р. – член колегії Наркомату закордонних справ РСФРР. В 1919-1920 рр. – на підпільній партійній роботі в Західній Україні та Польщі. З 1920 р. працював секретарем Кам’янець-Подільського повіткому партії, редактором щоденної газети „Червона правда”, займався викладацькою діяльністю в Кам’янець-Подільському інституті соціального виховання. В 1924-1927 рр. працював радянським консулом у Канаді. В 1927-1934 рр. – на партійній і радянській роботі, очолював радіокомітет і республіканське видавництво. 3 1934 р. – голова Спілки радянських письменників України. У скарбницю української літератури ввійшли його поетичні збірки „Мої коломийки”, „Зелене серце”, „Змужніла молодість”, „В оточенні”, поеми „Чорна епопея”, „Карачай”, „Одужання”, „Ніагара”, прозові твори „Записки консула”, „Пригоди Василя Роленка”, „Чотирнадцята люлька” та інші. Перекладав твори російських та зарубіжних письменників, зокрема Е.Багрицького, М.Тихонова, Н.Бараташвілі, А.Акопяна та інших. В його перекладах вийшла „Антологія американської поезії 1855-1925”. Став жертвою сталінських репресій.

26.01.1944. – Від німецько-фашистських загарбників визволено село Лебедин. Ще напередодні ввечері радянські танкісти з’явились на південній околиці села, а вранці 26 січня танкісти увірвались в Лебедин і швидко досягли північної околиці села, де в районі насіннєвого заводу стояли німецькі війська. У короткому, але запеклому бою ворога було розбито і він відступив в район с.Матусова. При визволенні села загинуло більше 200 червоноармійців, похованих у кількох братських могилах. Їхні останки у травні 1955 року були перенесені в центр села до спільної братської могили, на якій встановлено обеліск.

26-27.01.1944. – Вночі група у складі чотирьох танків Т-34 під командуванням старших лейтенантів М.Тарасова, Є.Хохлова, М.Ворси і М.Богомолкіна з автоматниками на броні ввірвалась у Шполу. На залізничній станції екіпаж Тарасова підбив паровоз і захопив ешелон із майном і оснащенням ворога. Потім танки, рухаючись від вокзалу до центру, чавили гусеницями німецькі автомашини і знищували кулеметним вогнем живу силу ворога. За танками рушила піхота. Почався бій за визволення міста від фашистів.

27.01.1911. – День народження українського художника, скульптора, графіка, етнографа, українознавця, музейника, відомого громадського діяча, народного художника України (1991), лауреата Державної премії України ім. Т.Г.Шевченка (1989) Івана Макаровича Гончара (1911-1993), уродженця с.Лип’янки. Народився в багатодітній селянській сім’ї. З дитинства проявив любов до малювання, ліплення. Після закінчення семирічної школи поїхав на навчання у Київ. Успішно склав іспити в Київську художньо-промислову школу, яку в 1930 р. закінчив. Пізніше поступив в Київський інститут агрохімії та ґрунтознавства, де здобув агрономічну освіту. Але любов до мистецтва, народної творчості змінила його життєві плани. Після закінчення Великої Вітчизняної війни, яку пройшов від першого до останнього дня, повертається в Київ. Він багато і творчо працює, займається дослідженням народної творчості, їздить по селах і містах України, збирає твори народного мистецтва. Наслідком цієї копіткої роботи стає музей національної культури, створений у власному будинку. В 1970-ті роки цей музей було оточено глухою стіною забуття, а його автора звинуватили в націоналізмі. Але І.М.Гончар вистояв і зберіг свій музей. У 1988 році була організована персональна виставка Івана Макаровича. Він автор пам’ятників Горькому (м.Ялта), Шевченку (с.Шешори Івано-Франківської області), С.Васильченку (м.Ічня Чернігівської області), композицій „Берегині”, „Ярило”, портретів Б.Хмельницького, І.Гонти, М.Заньковецької, Леся Курбаса, Б.Олійника, Н.Матвієнко, А.Солов’яненка, І.Білика, кобзаря Є.Адамцевича та ін. І.М.Гончар зібрав унікальну колекцію мистецьких скарбів старовини. На її основі він створив понад 200 етнографічних сюжетних картин під спільною назвою „Типи українців у народному одязі”. Унікальним і неповторним є його 16 томів історико-етнографічних альбомів „Україна і українці”, „Весілля в Україні”, „Мальовнича Україна” тощо.

27.01.1937. – Став до ладу Лебединський насіннєвий завод. До кінця року завод дав перші 200 тис. центнерів високоякісного бурякового насіння.

27.01.1944. – Від німецько-фашистських загарбників визволено місто Шполу. „Доношу, що о 15.30 увійшли у Шполу, організував оборону північних і південно-східних околиць міста. Осідлав дороги, що ведуть на Терешки і Скотареве. Підірвав залізничні мости за містом. Очищаю Шполу від німецького гарнізону. Захоплено полонених та документи” (З донесення командира 1-го окремого гвардійського Червонопрапорного мотоциклетного полку гвардії майора Симаня).

27.01.1944. – Екіпаж танка Т-34 під командуванням М.Г.Богомолкіна у складі механіка-водія Петра Бокарєва, заряджаючого Якова Гущина та радиста-кулеметника Михайла Щербакова першим у звільненій Шполі підняв червоний прапор, який передали на танк жителі міста.

27.01.1944. – Від німецько-фашистських загарбників визволено села Лозуватку і Терешки.

27.01.1944. – В села Водяне, Кавунівка, Товмач, Лип’янка, Кримки прорвались радянські танкісти 32-ї танкової бригади С.Ячніка, штаб якої розмістився у селі Водяному. Проте внаслідок сильного танкового удару німецької дивізії „Мертва голова” радянські війська змушені були залишити ці села. На околицях Лип’янки і Межигірки розгорілися запеклі кількаденні бої. Іноді ворог кидав у бій майже 100 танків, самохідних гармат і бронетранспортерів. Радянські піхотинці зустрічали їх залпами з протитанкових рушниць і гармат, гранатами. В окремих місцях німецькі танки прорвали оборону радянських військ і нищили своїми гусеницями окопи червоноармійців. Але радянські воїни вистояли і зупинили наступ фашистів.

28.01.1944. – Бійці 181-ї бригади зустрілися в Шполі з бійцями 155-ї та 8-ї танкових бригад підполковника І.Прошина і полковника В.Орлова. Зустріч відбулася на широкому вигоні поблизу цукрового заводу.

28.01.1944. – Від німецько-фашистських загарбників визволено с. Топильну.

29.01.1944. – Від німецько-фашистських загарбників визволено село Мар’янівку.

30.01.1944. – Від німецько-фашистських загарбників визволено села Сигнаївку, Надточаївку, Станіславчик. В боях за визволення Станіславчика загинуло 107 радянських солдатів і офіцерів. В боях за визволення Сигнаївки відзначився командир гармати 45-міліметрової батареї 43-го гвардійського козачого кавалерійського полку Василь Омелянович Рижаков (1916-1945), уродженець с.Анамас Алтайського краю. Повертаючись із бойового завдання, неподалік Сигнаївки він зіштовхнувся з артилерійською колоною ворога. Миттєво оцінивши ситуацію, сержант замаскувався, пропустив повз себе ворога, а потім відкрив по ньому прицільний вогонь. Фашисти в паніці покидали гармати і розбіглися в різні сторони. Але, зрозумівши, що проти них воює лише один автоматник, почали оточувати його, сподіваючись взяти живим. Тоді В.О.Рижаков, підпустивши ворога якомога ближче, закидав його гранатами. У цьому бою хоробрий козак знищив 29 німецьких солдатів і офіцерів, а трьох гітлерівців взяв у полон і доставив у свою військову частину. Мужньо воював гвардії старший сержант Рижаков і в наступних боях. 6 лютого неподалік Шполи він вивів із ладу 3 ворожих танки і знищив близько 50 фашистів. 13 лютого у бою за с. Нова Буда йому вдалося підбити 1 танк, 2 автомашини з боєприпасами, 3 станкових кулемети, завдяки чому полк одержав можливість закріпитися в цьому населеному пункті. За мужність і відвагу, проявлені в боях за визволення Черкащини гвардії старшому сержанту В.О.Рижакову Указом Президії Верховної Ради СРСР від 13 вересня 1944р. присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Був поранений в бою і помер 1 квітня 1945 р.

31.01.1944. – Танкістами 57-го окремого танкового полку від німецько-фашистських загарбників визволено с.Матусів. При визволенні села загинуло та померло від ран 136 радянських воїнів. Вони поховані в чотирьох братських могилах.

 

Лютий

 

Лютий 1919. – Запеклі бої між більшовицькими військами та армією УНР. Червона армія вела тритижневі кровопролитні бої на дільниці Цвіткове – Шпола. Під Шполу С.Петлюра перекинув Запорізький корпус – одну з найкращих своїх військових частин. Проте сили були надто нерівними і українські війська змушені були відступити. На Шполянщині починає знову встановлюватися радянська влада.

Лютий 1930. – Село Надточаївка перетворилося на один великий ТСОЗ „Трудовий хлібороб”. Усуспільнено 30 коней, зібрано посівний матеріал і фураж для коней. Райвиконком виділив 300 карбованців для відкриття дитячих ясел.

Лютий 1930. – У Лебедині утворено ТСОЗ, в розпорядженні якого знаходилось 5500 га землі, та комуну (50 га землі). Завод виділив приміщення на 50 коней. Всього усуспільнено 873 коней, 4 тис. центнерів посівного матеріалу.

Лютий 1931. – Села Капустине, Скотареве та Товмач увійшли до складу Шполянського району в зв’язку з ліквідацією Мокро-Калигірського району, який в 1935 р. знову був відновлений.

Лютий 1944. – Хоча бойові дії на території району тривають, в місті Шполі починає налагоджуватися мирне життя. Армійські сапери перевірили наявність мін і фугасів у населених пунктах. Тільки в Шполі розвідка виявила 12 замінованих будинків і підприємств, де мінери зняли 48 фугасів.

Лютий 1978. – Шполянський харчокомбінат (раніше – державний млин) став називатися „Завод продтоварів”.

1.02.1944. – Німці кинули із Скотаревого і Василькова танкові частини на Шполу з метою прориву зовнішнього фронту оборони радянських військ. На підступах до Верхньої Дар’ївки розгорілися жорстокі бої, в яких поряд з піхотинцями брали участь і танки 29-го танкового корпусу. Ворога було зупинено і навіть відкинуто на захід.

2.02.1925. – День народження Героя Радянського Союзу Олександра Івановича Іриніна (1925-1944), уродженця Ростовської області, який відзначився в бою за с.Надточаївку. Зранку 30 січня 1944 р. на околиці Надточаївки з’явилися кіннотники старшого лейтенанта Панфілова, які в складі 47-го гвардійського кавалерійського козачого полку просувалися в напрямку Корсунь-Шевченківського. Вони досить легко подолали першу оборонну лінію ворога і почали визволення села. Але фашисти ввели в бій резервні частини і пішли в контратаку. Наводчик станкового кулемета 2-го ескадрону О.І.Іринін на бойовій тачанці на повному скаку врізався в лінію контратакуючих і почав розстрілювати їх з кулемета. У цьому бою він знищив 150 фашистів, зірвав контратаку ворога і тим самим вніс перелом у хід всієї битви за Надточаївку. Удостоєний звання Героя Радянського Союзу Указом Президії Верховної Ради СРСР від 13 вересня 1944 р. Загинув в боях за визволення Румунії на висоті 610 поблизу селища Немцушорі.

2.02.1944. – Фашисти з боку с.Капустиного пішли в атаку на визволену Шполу. Головний удар припав на третю батарею 449-го винищувального протитанкового взводу, яким командував капітан Коновалов. На його батарею йшли 9 „тигрів”, 20 середніх танків, 15 бронетранспортерів і близько 300 автоматників. Атаку ворога підтримувала також і авіація. Артилеристи мужньо зустріли ворога. Нерівний бій тривав понад дві години. Ворог втратив 6 танків, 2 бронетранспортери, більше сотні солдатів та офіцерів і змушений був відступити.

4.02.1925. – День народження почесного громадянина Шполи, ветерана війни та праці Івана Івановича Чернія (1925-1995), який працював головою Шполянської міської Ради; в період його трудової діяльності в місті велося будівництво лікарняного комплексу, поліклініки, житлових будинків, проходила газифікація м.Шполи.

4.02.1944. – Від німецько-фашистських загарбників визволено село Васильків.

4.02.1944. – Указом Президії Верховної Ради СРСР присвоєно звання Героя Радянського Союзу Івану Микитовичу Кожедубу (1920-1991), який відзначився в небі Шполянщини під час визволення її від німецько-фашистських загарбників. Старший лейтенант Іван Кожедуб в кінці січня – на початку лютого 1944 р. вів повітряні бої в небі над Шполою, Скотаревим та Іскреним. 30 січня 1944 р. ескадрилья І.Кожедуба збила 4 „юнкерси”, які готувалися бомбити Журавку, де було скупчення радянських танків, і 1 „мессершмітт” прикриття.

5.02.1910. – День народження відомого літературознавця та критика Василя Ілліча Півторадні, уродженця Лебедина. Народився в родині сільського вчителя. В 1915 р. родина переїхала до Лип’янки, де батько зайняв посаду вчителя земської школи. В 1925 р. закінчив семирічку і поступив до Черкаського кооперативного технікуму. А заочно закінчив кількамісячні педагогічні курси при місцевому педагогічному технікумі, достроково склавши випускні екзамени. Учителював у Гельмязеві. Працював в окружній газеті „Радянська думка”, в якій вміщував і свої статті під псевдонімом Василь Клен. З 1930 р. живе у Харкові. Працює і одночасно вчиться на літературно-мовознавчому факультеті Харківського педінституту. Вчителював у харківських школах, друкувався в тодішніх літературних журналах. Незадовго перед закінченням аспірантури у Києві почалася Велика Вітчизняна війна і Василь Ілліч пішов на фронт. Після закінчення війни працював у Житомирському педінституті. Як один із кращих молодих вчених викладав українську літературу у Празькому Карловому університеті, за що одержав заохочення від ректорату і президії Академії наук Чехословаччини. Як літературознавець займався дослідженням життя і творчості Архипа Тесленка.

6.02.1944. – Воїнами 7-ї повітрянодесантної дивізії гвардії генерал-майора Д.А.Дричкіна від німецько-фашистських загарбників визволено село Бурти. Фашисти міцно тримали оборону села. Саме тут вони намагалися з’єднатися з тими, що безуспішно пробивались ззовні через Єрки. Після неодноразових невдалих спроб захопити Бурти з фронту командиру 29-го полку гвардії полковнику І.І.Голоду вдалося вночі обійти село справа. На світанку полк вдарив по флангу німців, які оборонялись. Його підтримав 18-й гвардійський полк десантників. Надвечір Бурти були повністю очищені від ворога. При визволенні села загинуло 85 воїнів Червоної армії.

6.02.1958. – На Лебединському насіннєвому заводі почав працювати цех по електромагнітному очищенню насіння багаторічних трав.

7.02.1939. – В Лозуватку надійшли газети, в яких було опубліковано Указ Президії Верховної Ради СРСР про нагородження орденами 6-ти колгоспів Української РСР за досягнуті успіхи у вирощенні зернових і технічних культур, в тому числі орденом Трудового Червоного Прапора був нагороджений лозуватський колгосп ім. Сталіна.

9.02.1863. – Селянське заворушення в Лебедині. Мировий посередник 4-ї дільниці Чигиринського повіту повідомляв власті про непокору селян Лебедина та їх відмову платити оброк.

9.02.1944. – Гітлерівці, зосередивши мотопіхоту з танками в районі с.Капустиного, почали контратаку на захід від Шполи, зайнявши на протилежному березі річки Шполки село Іскрене. Для відновлення становища сюди терміново перекинули виведені в резерв 5-ї гвардійської танкової армії два інженерних батальйони 5-ї інженерно-саперної бригади, які раніше діяли на північ від Шполи і Лебедина. Повністю відновити становище на цьому напрямку не вдалося. Але у зв’язку з тим, що фашистів було відкинуто за Шполу, потрібно було закріпити рубіж Стецівка – Юрківка. Для цього було встановлено 2 000 протитанкових мін і висаджено у повітря 12 мостів через Шполку. Це значно посилило протитанкову оборону 49-го стрілецького корпусу, доданого 5-й гвардійській танковій армії, і дало змогу зупинити ворога.

17.02.1908. – День народження українського поета Олекси Федоровича Влизька (1908-1934), уродженця с.Боровйонки (тепер Новгородської області Російської Федерації). Родина в 1917 р. переїхала на батьківщину в с.Сигнаївку. Тут він провів своє дитинство. В 14 років важко захворів і втратив слух. Навчався на мовно-літературному факультеті Київського інституту народної освіти. Почав друкуватися з 1925 р. Його перша поетична збірка „За всіх скажу” вийшла у 1927 р. і була дуже популярною: тричі перевидавалася, була відзначена премією Наркомосу УРСР на конкурсі до 10-річчя Жовтня. Вершина його творчого піднесення припадає на 1930-ті роки: він пише вірші, прозу, публіцистику, перекладає, виходять збірки творів „Живу, працюю”, „Рейс”, „Книга балад”, „П’ятий корабель”, „Мій друг Дон-Жуан”, „Моє ударне” та ін. О.Влизько був членом літературної організації „Молодняк”, але своєю творчістю був близький до українських футуристів. Співробітничав у журналі футуристів „Нова генерація”. Він був шукачем і експериментатором у поезії. Його ліриці був притаманний бадьорий романтизм, шукання нових, часто авангардистських засобів, у ній виразно звучало захоплення характерами сильних, вольових людей. Став жертвою сталінських репресій. Реабілітований у 1958 р.

18.02.1908. – День народження відомого українського художника Євгена Євстратовича Васильєва (1908-1955), уродженця м.Шполи. У 1928-1932 рр. навчався в Київському художньому інституті. Починаючи з 1931 р., був учасником кількох художніх виставок у Києві, де він постійно проживав. Кращі його твори – „Караван на Дніпрі”, „Ніч на Дніпрі”, „Вранці в дорогу”, „Дніпро біля Києва”, „Голубий ранок” та ін. Йому належить і художнє оформлення спектаклів Київського театру опери і балету („Запорожець за Дунаєм”, „Наталка-Полтавка” та ін.).

21.02.1913. – День народження Героя Радянського Союзу Федора Сергійовича Юрченка (1913-1943), уродженця с.Топильної. Народився в сім’ї селянина, закінчив 7 класів. Працював завідуючим сільської бібліотеки. В армії з 1935 р. Закінчив Харківську військову авіаційну школу льотчиків-спостерігачів у 1937 р. Учасник бойових дій на р.Халхін-Гол у 1939 р. Учасник Великої Вітчизняної війни з червня 1941 р. Штурман ескадрильї 44-го швидкісного бомбардувального авіаційного полку ВПС Ленінградського фронту капітан Юрченко Ф.С. до травня 1942 р. здійснив 143 бойових вильоти (116 - вночі) на бомбардування військ противника. Удостоєний звання Героя Радянського Союзу Указом Президії Верховної Ради СРСР від 10 лютого 1943 р. Майор Юрченко помер від ран 16 жовтня 1943 р. Похований у Санкт-Петербурзі.

22.02.1944. – Указом Президії Верховної Ради СРСР звання Героя Радянського Союзу присвоєне стрільцю 81-го гвардійського стрілецького полку 25-ї гвардійської стрілецької дивізії 6-ї армії Південно-Західного фронту гвардії рядовому Дурпову Івану Олексійовичу (1918-1944), уродженцю с.Плоска Дубрава Моршанського району Тамбовської області. Гвардії рядовий Дурпову І.О. переправився 26 вересня 1943 р. через Дніпро біля с.Військового Солонянського району Дніпропетровської області, відзначився в боях по захопленню і утриманню плацдарму на західному березі. 1 лютого 1944 р. загинув у бою біля с.Межигірки. Похований у братській могилі в Межигірці.

22.02.2002. – У Шполі відкрилося відділення „Міжнародного комерційного банку”.

23.02.1924. – День народження повного кавалера ордена Слави Петра Явтуховича Кравця, уродженця с.Лип'янки. У 1933 р. разом із сім’єю переїхав у Тульську область. Працював електрозварювальником на Мишінському арматурно-ливарному заводі. На фронті з березня 1942 р. Воював у складі 194-ї стрілецької дивізії Західного фронту. Полковий розвідник, згодом командир гарматної обслуги. З боями пройшов від Тули до Кенігсберга. Був поранений шість разів. За мужність і відвагу в боях при визволенні м.Рєчіца у Білорусії (1943 р.), форсуванні Нарви (вересень 1944 р.) та в боях у Польщі і Німеччині (1945 р.) командир гарматної обслуги гвардії старшина Кравець П.Я. нагороджений орденом Слави ІІІ-го, ІІ-го та І-го ступенів. Проживає в с.Ташківці Кіровоградської області.

28.02.1907. – День народження Героя Радянського Союзу Василя Романовича Бойка (1907-1996), уродженця с.Водяного. Народився в селянській сім’ї, працював у рідному селі, був головою сільради. В армії з 1929 р. Закінчив Одеське військове піхотне училище в 1933 р. Брав участь у радянсько-фінській війні. Начальник оргпартчастини політвідділу 4-ї стрілецької дивізії 13-ї армії Північно-Західного фронту старший політрук Бойко В.Р. у бою 15 лютого 1940 р. західніше озера Вуокса (Карельський перешийок) під вогнем противника особистим прикладом надихнув бійців стрілецької роти на виконання бойового завдання. 5 березня 1940 р. замінив вибулого зі строю комісара полку, повів бійців у атаку, що сприяло просуванню піхоти через озеро Васикка-Саарі. 9 березня, коли противник намагався оточити спостережний пункт полку, зібрав усіх працівників штабу і повів їх в контратаку. Удостоєний звання Героя Радянського Союзу Указом Президії Верховної Ради СРСР від 7 квітня 1940 р. У 1941 р. закінчив Військово-політичну академію. З липня 1941 р. по травень 1945 р. воював з німецько-фашистськими загарбниками. Брав участь у Білоруській та Східно-Прусській операціях. У серпні-вересні 1945 р. брав участь у війні з Японією. У 1949 р. закінчив академію Генштабу. З 1971 р. генерал-лейтенант В.Р.Бойко у відставці. Жив у Москві. Почесний громадянин м.Духновщина Смоленської області Російської Федерації.

28.02.1919. – Більшовицькі війська оволоділи містом Шполою і в регіоні вдруге було встановлено радянську владу.

29.02.1912. – День народження українського композитора, заслуженого діяча мистецтв УРСР (1972), народного артиста України (1993) Якова Самійловича Цегляра. Його батьки були родом з Лозуватки. Після закінчення в 1939 р. Київського музичного училища по класу Л.Ревуцького працював викладачем у Лозуватській колгоспній музично-вокальній студії. В селі написав музику до п’яти пісень, зокрема до пісні „Пісні про наш колгосп”. В 1946 р. закінчив Тбіліську консерваторію. Автор різних за жанром музичних творів, серед них – опера „Діти мої, діти”, оперети „Бажаємо щастя”, „Щасливий долі поворот”, „Гість з Відня”, „Дівчина і море”, „Лицарі небесних висот”, „Відставний жених”, музична комедія „Весь світ і навіть більше”, кантати „Безсмертному Кобзарю”, „Світа зоря безсмертного Тараса”, „По селах і містах іде Тарас”, вокально-симфонічна поема „Любов поета”, ораторія „Єврейська трагедія”, „Концертний вальс” для голосу з оркестром, камерно-інструментальні, хорові, вокальні твори, музика для театру і кіно та ін. В повоєнні роки композитор не поривав зв’язків із Шполянщиною. У співавторстві з поетом Дмитром Білоусом написав дві пісні про Шполянський район. На слова київської поетеси Любові Забашти створив пісню „Земле лозоватська славна”.

29.02.1963. – День народження воїна-інтернаціоналіста Сергія Адамовича Оліферука (1963-1983), уродженця м.Шполи. Його дитячі роки минули в Сердегівці. Після закінчення Шполянської школи № 3 пішов працювати на завод запасних частин. Служив у десантно-штурмовій маневровій групі. Загинув під час виконання бойового завдання. Нагороджений посмертно орденом Червоної Зірки.

 

Березень

 

Березень 1917. – Селяни Топильної направили заяву до виконкому Київської ради робітничих і солдатських депутатів з вимогою проведення виборів до державних установ дійсних представників народу. В заяві вони вказують скільки горя зазнали від князя Михайла Куракіна, який тепер став представником Тимчасового уряду. Селяни просять Київську раду, щоб та своїм авторитетом і владою прибрала колишніх гнобителів з органів влади.

Березень 1918. – Більшовицькі війська під натиском німецьких військ залишили Шполу. Місто зайняли німецько-австрійські війська. Почали вживатися заходи щодо припинення самочинного захоплення селянами поміщицьких земель. Щодо непокірних застосовувалися репресії – арешти, побиття і навіть розстріли. У місті такі каральні акції проводилися у т.зв. пісковій долині, неподалік від залізничної станції Шпола, де розмістилася німецька військова комендатура. Німці вступили також в Лебедин, де перебували аж до листопада. Окупанти повернули поміщику Роговському землю, худобу та реманент. У відповідь на це 40 лебединців створили партизанський загін, який почав боротьбу з окупантами.

Березень 1920. – В Лебедині остаточно утвердилася радянська влада. Розгорнув роботу сільський ревком, до складу якого увійшли Я.М.Лупко (голова), С.М.Лакосник і Ф.М.Зозуля.

Березень 1922. – У селі Лозуватці сім бідняцьких господарств об’єдналися в сільськогосподарську артіль „Зірка”, яку очолив Антон Андрійович Рейдало. Першими колективістами стали П.Л.Баштан, І.Л.Баштан, І.К.Сич, Д.В.Попович, Т.Ю.Коломієць. В господарстві артілі було 7 коней, кілька плугів та дерев’яних борін і 58 гектарів землі.

Березень 1923. – Утворено Матусівський район. До складу району входили села Матусів, Павлівка, Лебедин і Станіславчик. Головою райвиконкому спочатку був Седик, пізніше Берестечко і Стеблина, який пробув на цій посаді до 1928 року, коли Матусівський район було ліквідовано.

Березень 1924. – У Водяному створено комсомольський осередок. Він став центром ідейного і культурного виховання молоді. Першими комсомольцями були Степан Ґудзь, Михайло Настаченко, Іван Білоцерківський, Яків Третяк. Комсомолець Василь Бойко став організатором шкільної піонерської організації та першим піонервожатим Водянської школи. Силами комсомольців було обладнано сільський стадіон.

Березень 1930. – Лозуватська артіль ім. Сталіна об’єднала 608 селянських господарств і 2 600 осіб населення. У спільній власності було 259 робочих коней, 50 корів, 40 свиней, 3 племінні бугаї та жеребець, 25 сівалок, 106 плугів, 112 борін, 38 культиваторів, 20 жаток, сінокосарка. У господарстві працювали олійня, млин, токарна майстерня, 2 кузні. Головою артілі обрали 25-тисячника Петра Згурського.

Березень 1944.Завершено визволення Шполянщини від німецько-фашистських загарбників. При визволенні району загинуло 1 698 радянських воїнів.На честь загиблих у районі зведено 22 обеліски Слави.

Березень 1944. – Після визволення району від нацистів трудящі Шполянщини зібрали 1 100 000 карбованців і передали їх для будівництва танкової колони „Колгоспник Шполянщини” для ІІ-го Українського фронту.

Березень 1946. – Шполянський район виступив ініціатором вирощення високих урожаїв проса. Цю ідею першим висунув бригадир рільничої бригади колгоспу ім. Леніна с.Сигнаївки Охрім Григорович Земляний, який посіяв просо на 100 гектарах і дав слово одержати не менше як по 300 пудів.

Березень 1963. – Відновлено випуск шполянської районної газети, але вже під назвою „Шполянські вісті”.

Березень 1979. – В Шполі урочисто відкрито пам’ятник Т.Г.Шевченку. Автор скульптури Макар Кіндратович Вронський, архітектор – Алісі Павлівна Павлова. Бронзова скульптура зображує Т.Г.Шевченка в повний зріст, без головного убору, в глибокій задумі. Лівою рукою, зігнутою в лікті, він підтримує накинуту на плечі свитину, у правій, опущеній вниз, - книги. Скульптура встановлена на гранітному постаменті у формі зрізаної піраміди. Пам’ятник встановлений на гранітній площадці, до якої ведуть сходи. Загальна висота скульптури – 3,55 м.

Березень 2003. – Шполянський район відзначив свій 80-річний ювілей з часу створення району. Затверджено прапор і герб району. Автор герба – художник-аматор із с.Скотаревого Анатолій Іванович Вдовиця.

1.03.1930. – З Лебедина відправлено на висилку у Вологду (північ Росії) 40 сімей заможних селян, оголошених місцевою владою куркулями. На засланні вони отримали статус спецпереселенців з обмеженими громадянськими правами.

1.03.1933. – За офіційними даними органів влади в районі в 10 населених пунктах голодують 365 сімей (в них – 581 дорослий і 900 дітей) та 286 опухлих. Померлих та випадків людоїдства і трупоїдства немає.

5.03.1944. – Від німецько-фашистських загарбників визволено село Іскрене.

6.03.1865. – День народження українського поета, драматурга, фольклориста, Григорія Івановича Грушевського (псевдоніми – Грицько Чулай, Петро Голота та ін.) (1865-1922), уродженця с. Водяне. Народився в сім’ї священика. Закінчив Київську духовну семінарію, вчителював у Златопільській гімназії. Друкувався з 1889 р. в журналах „Зоря”, „Правда”, „Дзвінок”. Окремими книгами виходили оповідання (збірка „На святім вечорі”), вірші (збірка „Зірка”), п’єси. Г.І.Грушевський – автор п’єс „Нехрист”, „Шпиг”, „Помста Іуди”, „Помста за помсту”, „Нечиста сила”, „Приятелі”, драми „Душогубка”, комедії „Розбиті надії” (повторює сюжет „Наталки-Полтавки”). Збирав для М.В.Лисенка українські обрядові пісні.

7.03.1923. – Утворено Шполянський район. До його складу входили села Бурти, Васильків, Устимівка, Водяне, Кримки, Лозуватка, Кам’януватка, Мар’янівка, Надточаївка, Сердегівка, Сигнаївка, Терешки і Ховківка.

7.03.1939. – День народження доктора економічних наук, колишнього міністра сільського господарства УРСР (1985), Голови Ради Міністрів УРСР (1990), державного міністра з питань аграрної політики і продовольства (1991), народного депутата України (1994), Голови Верховної Ради України (1998-2000) Олександра Миколайовича Ткаченка, уродженця м.Шполи.

8.03.1944. – Від німецько-фашистських загарбників визволено села Кавунівку, Водяне і Товмач.

8.03.2005. – Указом Президента України В.Ющенка Національну премію України ім. Т.Шевченка присуджено письменнику Михайлу Федотовичу Слабошпицькому, уродженцю с.Мар’янівки, за роман-біографію „Поет із пекла: Тодось Осьмачка”. В цьому творі автор поєднав талант прозаїка, літературознавця і публіциста.

9.03.1814. – День народження генія українського народу Тараса Григоровича Шевченка (1814-1861), уродженця с. Моринці Звенигородського району. Малий Тарас разом з сестрою Катериною в 1822 р. побував у Лебединському монастирі на прощі. Пізніше, в 1823-1824 рр., наймитуючи у кирилівського священика Григорія Кошиця, 13-річний Тарас часто возив на базар у Шполу і Бурти дари попівського саду.

9.03.1908. – В с.Матусові було скликано сходку, що мала вирішити спірні питання про землю. Із 590 заможних селян, що мали право голосу на сходці, з'явилися 318, серед яких було лише 63 письменних (цей факт свідчить про рівень освіти на селі в цей час). 289 незаможних селян права голосу не мали.

9.03.1944. – Від німецько-фашистських загарбників визволено села Скотареве, Капустине.

10.03.1944. – Від німецько-фашистських загарбників визволено село Лип’янку.

11.03.1944. – Від німецько-фашистських загарбників визволено село Лозуватку.

12.03.1944. – Від німецько-фашистських загарбників визволено село Нечаєве.

13.03.1944. – Від німецько-фашистських загарбників визволено села Маслове, Ярославку і Веселий Кут.

14.03.1944. – Від німецько-фашистських загарбників визволено села Антонівку і Коротине.

15.03.1914. – День народження Героя Соціалістичної Праці (1948), ланкової буряководів колгоспу с.Іскреного, зачинательки руху п’ятисотенниць Шполянщини Євдокії Петрівни Діхтяр (1914-2003), уродженки с.Іскрене.

18.03.1945. – В боях з фашистами на території Німеччини загинув командир корпусу гвардії полковник Василь Федорович Орлов, який в січні 1944 р. командував 8-ю гвардійською танковою бригадою, що визволяла територію Шполянщини. Указом Президії Верховної Ради СРСР від 6 квітня 1945 р. йому присвоєно звання Героя Радянського Союзу (посмертно). Похований у Москві.

21.03.1914. – День народження Героя Соціалістичної Праці (1966) Євдокії Лазарівни Полтавець (1914-1995), доярки Павлівського відділення бурякорадгоспу Матусівського цукрокомбінату.

22.03.1917. – Робітники Лебединського заводу звернулися до Київської ради робітничих і солдатських депутатів з проханням допомогти їм у створенні профспілки. Також вони просили вислати їм інструкції профспілок та висловили бажання зав’язати відносини через листування з Київською радою.

22.03.1930. – Пленум Водянської сільської ради підсумував наслідки підготовки колгоспу до сівби. З суворим осудом пленум поставився до шкідливих дій „деяких куркульських елементів, які намагаються зірвати посівкампанію”. Усі присутні на пленумі члени сільради, члени комнезаму та сільський актив у кількості 219 осіб заявили, що вони готові до проведення весняної сівби.

22.03.1944. – Від німецько-фашистських загарбників визволено село Соболівку.

25.03.1946. – Шполянський район звернувся із закликом до всіх колгоспників Київщини: „Виростимо по 30 центнерів проса з кожного гектара”. Самі шполяни зобов’язалися зібрати такий урожай на 2 000 га. З усієї площі посівів – 2 047 га колгоспники зібрали по 162 пуди проса.

26.03.1955. – День народження заслуженого лікаря України, доктора медичних наук, професора, лауреата Державної премії України в галузі науки і техніки, директора Центру хірургії при Центральній міській клінічній лікарні м.Києва Володимира Григоровича Мішалова, уродженця м.Шполи.

29.03.1972. – Колегія Міністерства сільського господарства СРСР і Президія ЦК профспілок працівників і службовців сільського господарства та заготівель в своїй Постанові визначила переможців Всесоюзного соціалістичного змагання по виробництву і продажу державі сільськогосподарської продукції за 1971 рік. Серед переможців Перехідним Червоним прапором Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС і першою грошовою премією по шкалі премій нагороджено колгосп ім.А.Жданова.

30.03.1898. – День народження видатного українського лікаря-отоларинголога, доктора медичних наук (1941), професора (1946), заслуженого діяча науки УРСР Олексія Сидоровича Коломійченка (1898-1974), уродженця м.Шполи. В 1909-1914 рр. навчався в Шполянському вищому початковому училищі. Успішно закінчивши Шполянське вище початкове училище, середнє технічне училище в м.Києві, він в 1919 р. екстерном здає всі екзамени на атестат зрілості і зараховується на медичний факультет Київського університету як державний стипендіат. В 1924р., отримавши диплом лікаря, працює в Ізяславській дільничній лікарні Шепетівського округу. У 1928 р. за конкурсом він обирається на посаду ЛОР-кафедри Київського інституту удосконалення лікарів. В 1936р. його призначають завідуючим дитячим отоларингологічним відділенням, яке він організував вперше в Україні в районній лікарні ім. М.І.Калініна. Цього ж року без захисту дисертації цьому було присвоєно звання кандидата наук. На той час Олексій Сидорович вперше в Києві застосовує видалення інородних тіл з дихальних шляхів шляхом прямої ларингоскопії. В 1941 р. він захищає докторську дисертацію і йому присвоюється звання доктора медичних наук, а в 1946 р. – звання професора. В роки війни, перебуваючи в окупованому фашистами Києві, працював у ряді отоларингологічних закладів, брав активну участь у наданні допомоги партизанам і підпільникам. З 1943 р. завідує кафедрою отоларингології Київського медичного інституту. З 1960 р. Олексія Сидоровича призначають директором Київського науково-дослідного інституту отоларингології, який він очолював до кінця свого життя. За успішне хірургічне лікування глухоти у хворих отосклерозом в 1964 р. йому присуджена Ленінська премія. Під його керівництвом було захищено 16 докторських і 40 кандидатських дисертації. Його перу належать понад 200 статей та 7 монографій. Створеному О.С.Коломійченком інституті отоларингології присвоєно його ім'я.

30.03.1923. – День народження Героя Радянського Союзу Сергія Федоровича Ярмака (1923-1944), уродженця с.Бабаї Харківської області, який похований в с.Журавці. Народився в сім’ї селянина. Здобув початкову освіту і працював на авіазаводі. На фронті з березня 1943 р. Воював у складі 78-го гвардійського стрілецького полку 25-ї гвардійської стрілецької дивізії 6-ї армії Південно-Західного фронту. Гвардії молодший сержант Ярмак 26 вересня 1943 р. першим з мінометників полку форсував Дніпро в районі c.Військового Солонянського району Дніпропетровської області. Відбиваючи контратаки ворога, його мінометна обслуга завдала ворогу значних втрат, що сприяло успіху бойових дій на плацдармі. Під час бою був поранений. Помер від тяжких ран 22 лютого 1944 р.

31.03.1946. – День народження відомого перекладача, лауреата літературної премії ім. М.Лукаша Олексія Потаповича Логвиненка, уродженця с.Товмача.

 

КВІТЕНЬ

 

Квітень 1903. – Страйк у селі Мар’янівці. 40 місцевих селян прогнали з економії 10 наймитів з с.Свинарок Черкаського повіту. Такі дії мар’янівців були викликані згодою прийшлих робітників працювати в економії на гірших умовах. Наступного дня слюсар з Тального Осичнюк розповів місцевим селянам про те, ніби поблизу Сміли робітники розгромили поміщицьку економію і побили урядника. Цим Осичнюк закликав мар’янівців до подібних дій. Він був заарештований і ув'язнений.

Квітень 1923. – Шпола стала центром Шполянського району.

Квітень 1923. – У Лип’янці організовано першу сільськогосподарську артіль „Вперед”.

Квітень 1925. – В м.Шполі народився Олексій Петрович Олійник, відомий український художник. Малювати почав з шкільних років, але школу не закінчив, бо почалася Велика Вітчизняна війна. Після визволення Шполянщини від нацистів був призваний до лав Червоної армії. Брав участь у розгромі гітлерівської Німеччини. У 1946 р. недавній фронтовик став студентом графічного факультету Київського художнього інституту. Вчився у талановитих педагогів – професорів О.С. Пащенка і М.С.Єржиковського, у живописця О.Г.Максименка. У 1950-х рр. пише пейзажі, портрети, жанрові картини „Вечір на Росі”, „У Корсуні”, „Весна”, „Остап Вересай”, серії „Донбас”, ілюстрації до художніх творів тощо.

Квітень 1960. – При Шполянському районному Будинку культури створено ансамбль танцю „Гренада”. В грудні 1967 р. йому присвоєно звання народного. Колектив широко відомий як в районі, так і за його межами. Відзначений багатьма нагородами: 1967 р. – бронзова медаль і грамота ЦК ЛКСМУ, 1972 р. – бронзова медаль і диплом третього ступеня учасника республіканського фестивалю, 1976 р. – диплом лауреата першого Всесоюзного фестивалю самодіяльного мистецтва, 1977 р. – диплом першого ступеня в честь 60-ти річчя Жовтня, дипломи 1-2-3 ступенів обласних оглядів та свят танцю, учасник першого та другого Всеукраїнського фестивалю народної творчості, 1982 р. – учасник телетурніру „Сонячні кларнети”, 2001 р. – диплом третього ступеня Всеукраїнського фестивалю народного танцю „Толока”, 2005 р. – лауреат другого ступеня Всеукраїнського фестивалю народного танцю „Толока”. В даний час колектив налічує 38 учасників. Керує колективом Едуард Едуардович Пресліцький.

Квітень 1962. – Вийшов останній номер газети „Шлях колективіста”.

1.04.1944. – В Шполі створено дитячу семирічну музичну школу – першу на Черкащині семирічну дитячу музичну школу. Директором школи було призначено Миколу Леонідовича Садовського, колишнього викладача Лозуватської вокально-музичної студії. Музичні інструменти студії, збережені в роки війни селянами і зібрані М.Л.Садовським, дуже пригодилися для навчання дітей. Виконком Шполянської районної ради передав музичній школі двоповерховий будинок і допоміжне приміщення під гуртожиток для обдарованих сільських дітей району, які там навчалися.

4.04.1937. – День народження української актриси, народної артистки УРСР (1987) Жанни Георгіївни Тугай (Саратової), уродженки м.Шполи. Після закінчення Київського театрального інституту у С.Ткаченка (1958) працювала у Львівському ТЮГу (1958-1959 рр.) та у Львівському театрі Радянської Армії (тепер театр ПрикВО) (в 1959-1965 рр. і з 1967 р.).

5.04.1899. – День народження українського вченого-економіста, професора (1953) Захара Петровича Шульги, уродженця с.Терешок. В 1928 р. закінчив Київський інститут народної освіти. В 1929-1945 рр. – на викладацькій і науковій роботі у вузах і науково-дослідних установах УРСР. В 1945-1948 рр. працював в апараті ЦК КП(б)У. З 1956 р. – в інституті підвищення кваліфікації викладачів суспільних наук при Київському університеті. Основні праці присвячені питанням аграрної політики КПРС.

7.04.1893. – День народження українського режисера, актора, педагога, театрознавця, народного артиста СРСР (1944) Василя Степановича Василька (Миляєва) (1893-1972), уродженця с.Буртів. Сценічну діяльність він розпочав у 1912 р. у театрі М.Садовського. У 1913-1916 рр. навчався у Київському університеті на історико-філологічному факультеті. Працював у Молодому театрі (1918-1919), Першому театрі Української радянської республіки ім. Т.Г.Шевченка (1919-1920), Київському драматичному театрі („Кийдрамте”, 1920-1921), театрі „Березіль” (1922-1926). Очолював Харківський Червонозаводський (1928-1933), Донецький ім. Артема (1933-1938), Чернівецький ім. О.Кобилянської (1943-1948), Одеський ім. Жовтневої революції (тепер його імені) (1926-1928, 1939-1941, 1948-1955) українські музично-драматичні театри. Переклав з французької драму М.Метерлінка „Чудо святого Антонія” (1919, у співавторстві з П.Долиною). Автор праць з теорії та історії українського театру („Спогади про Л.Лінецьку”, „В.Ф.Левицький”, „Микола Садовський та його театр”, „Фрагменти режисури”, „Театру віддане серце” та ін.). Фундатор музею театру „Березіль” (1924), на базі якого створено Державний музей театру, музики та кіномистецтва України в Києві.

7.04.1971. – Указом Президії Верховної Ради СРСР за великі успіхи, досягнуті у виконанні завдань п’ятирічного плану, відзначено орденами і медалями 27 трудівників м.Шпола. Серед них – голова колгоспу ім. Жданова Б.С.Шемет, механізатор П.К.Розумний, керуючий райоб’єднанням „Сільгосптехніка” В.І.Карталапов, директор елеватора О.О.Письменний та інші.

8.04.1944. – Верховний Головнокомандувач Й.В.Сталін направив вітання секретарю Шполянського райкому КП(б)У і голові райвиконкому: „Передайте трудівникам Шполянського району, які зібрали один мільйон карбованців на будівництво танкової колони „Колгоспник Шполянщини” для ІІ-го Українського фронту, подяку Червоної Армії”. Секретар райкому М.Бубновський наклав на вітанні резолюцію: „Головам колгоспів і сільських Рад. При цьому надсилаємо урядову телеграму, зобов’язуємо обговорити на зборах колгоспників з метою мобілізації на успішне проведення весняної посівної кампанії та виконання інших державних завдань”.

8.04.1971. – За сумлінну працю, високі досягнення у виконанні п’ятирічного плану продажу державі продуктів землеробства і тваринництва Указом Президії Верховної Ради СРСР звання Героя Соціалістичної Праці присвоєно бригадиру тракторної бригади колгоспу ім. К.Маркса с.Скотаревого Григорію Вікторовичу Запісецькому (1921-2005).

12.04.1919. – Шполянська волосна Рада депутатів надіслала радянському урядові України та Червоній армії телеграму: „Сьогодні перший день засідання Ради народних обранців. Шлемо привіт Червоній армії та відданість уряду”.

13.04.1890. – День народження видатної української актриси Рити (Харитини) Петрівни Нещадименко (1890-1926), уродженки с.Сердегівки. Сестра М.П.Нещадименка. Навчалася в 1914-1915 рр. у театральній студії Ф.Коміссаржевського в Москві. З 1918 р. працювала в театрах України (1918 р. – у Молодому театрі, 1919-1920 рр. і 1921-1922 рр. – у Першому державному драматичному театрі УРСР ім. Т.Г.Шевченка, 1920-1921 рр. – в Київському драматичному театрі („Кийдрамте”), в 1922-1926 рр. – у театрі „Березіль” у Леся Курбаса). Актриса великого драматичного темпераменту і тонкої психологічної майстерності. Покінчила життя самогубством. За своє коротке життя залишила помітний слід у розвитку українського театрального мистецтва.

14.04.1919. – Інформаційно-інструкторський підвідділ Київського губревкому повідомляє про те, що у Шполі працює волосний ревком, до якого увійшли всі комуністи. В усіх селах і волостях організовані Ради, комбіди. Вся економійна та церковна землі перейшли до рук безземельних та малоземельних селян, причому розподіл землі був проведений комбідами. Земля, відведена під буряки, обробляється комуною.

14.04.1983. – Рішенням Черкаського облвиконкому затверджено ентомологічний державний заказник Ярославський (с.Ярославка) – поселення комах-ентомофагів, площею 1 га.

17.04.1950. – День народження журналіста, члена Національної спілки журналістів, мистецтвознавця, театрознавця, заслуженого працівника культури України (1996), голови комітетів українсько-польської та українсько-ізраїльської дружби Михайла Костянтиновича Волкова, уродженця с.Сигнаївки. М.К.Волков одним із перших на Черкащині отримав звання лауреата Всесоюзного фестивалю театралізованих видовищ. Він автор більше десятка великих наукових статей, автор книг „Режисура сучасних театралізованих свят, обрядів і видовищ Черкащини”, „Відомі і невідомі імена”, „Буревійне і натруджене життя” (про А.Легіта) та інших.

20.04.1896. – День народження Героя Радянського Союзу Пінхуса Григоровича Тур’яна (1896-1976), уродженця с.Лебедина. Народився в сім’ї робітника. З 15 років працював на Лебединському цукровому заводі. В 19 років – в окопах Першої світової війни. В 1917 р. після поранення і лікування в госпіталі повернувся на рідний завод. Брав участь у встановленні радянської влади в Лебедині. З 1918 р. по 1921 р. служив в лавах Червоної армії. Був на адміністративно-господарській роботі в Шполі, Сквирі, Києві. В діючій армії з липня 1941 р. Парторг 269-го окремого саперного батальйону 12-ї армії Південно-Західного фронту капітан Тур’ян П.Г. при форсуванні Дніпра 26-28 вересня 1943 р. в районі села Петро-Свистунове (Вільнянський район Запорізької області) керував переправою частин на поромах. Брав участь у боях за плацдарм, у відбитті контратак ворога. Удостоєний звання Героя Радянського Союзу Указом Президії Верховної Ради СРСР від 19 березня 1944 р. З 1945 р. – в запасі. Жив у Києві. Працював у будівельному управлінні. Його ім'я занесене на стелу в Українському музеї Великої Вітчизняної війни. Помер 30 серпня 1976 р.

20.04.1925. – День народження відомого вченого-практика Юрія Арсеновича Кохна, уродженця с.Лебедина. Він автор понад 50 наукових праць та декількох книжок, спеціаліст по переробці пластмас в деталі приладів та в товари народного споживання, працював головним інженером управління по виробах з пластмас Міністерства місцевої промисловості УРСР.

26.04.1986. – День Чорнобильської катастрофи. О 1-й год. 23 хв. почалася пожежа на атомній електростанції в Чорнобилі – вибухнув реактор четвертого енергоблоку. Це найбільша в світі техногенно-екологічна катастрофа сучасності. Участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС взяли 477 жителів Шполянщини. Серед них – 7 працівників Шполянської пожежної частини та інспекції держпожежнагляду, 12 лікарів, робітники РЕМу, Шполянського цукрового заводу, АТП-17150, заводу запчастин та жителі сіл району.

 

Травень

 

Травень 1884. – Конфлікт селян Шполи з місцевим поміщиком О.А.Абазою. Селяни, не маючи випасів для своєї худоби, почали толочити сіножаті і посіви Абази. Звенигородський земський справник звернувся до київського губернатора з проханням надіслати війська. Це зробити його змусила та обставина, що під впливом подій у Шполі масові потрави поміщицьких полів почалися у селах Сигнаївка та Мар’янівка. Він був змушений дати згоду на обрання іншого старости в Сигнаївці, бо колишнього селяни побили й посадили під арешт. Скоро до Шполи ввійшла сотня карателів. Найактивніших учасників виступу було віддано до суду.

Травень 1919. – Дивізія Червоної армії під командуванням Миколи Григор’єва, яка піднялась на антибільшовицьке повстання, з боями здобула Черкаси, Смілу, Шполу, Городище, Чигирин, де було повалено радянську владу. Продрозкладку з селян було скасовано.

Травень 1920. – Перша Кінна армія С.Будьонного пройшла через Шполянщину в напрямку Умані, де готувався контрнаступ проти польських військ. Будьонний зупинявся в Шполі, а його кіннотники в цей час стягували продрозкладку з селян, творячи при цьому безчинства і грабежі.

Травень 1920. – В Лебедині створено комнезам. Головою став Н.А.Крещенко.

Травень 1948. – Євдокія Діхтяр, ланкова колгоспу ім. Тараса Шевченка (с.Іскрене) першою на Шполянщині удостоєна звання Героя Соціалістичної Праці. Вона в 1947 р. на дуже забур’яненій території площею 2,4 га отримала врожай цукрових буряків 653 центнери з гектара.

Травень 1984. – На честь громадянського і трудового подвигу жителів Шполянщини, які в роки Великої Вітчизняної війни зібрали кошти на будівництво танкової колони, під час святкування 40-річчя визволення Шполи, біля Красного ставка встановлено пам’ятний знак – танк Т-34. Одночасно танк на постаменті є свідченням пам'яті жителів нашого краю про величезну роль танкістів ІІ-го Українського фронту, їхні мужність і героїзм, проявлені при визволенні району від німецьких загарбників.

Травень 1996. – В Шполі відкрилося відділення комерційного банку „Приватбанк”.

1.05.1924. – При Шполянському цукровому заводі робітники на зібрані власні кошти відкрили бюст В.І.Леніну – один з перших в Україні. На свято його відкриття прибуло багато гостей, зокрема робітники Матусова, Киселівки, Василькова, Кримок. В 1938 р. на його місці був поставлений пам’ятник у весь ріст вождя, а бюст встановили у заводському Будинку культури. Проте ні бюст, ні пам’ятник до наших днів не збереглися: були знищені фашистами в роки окупації.

2.05.1898. – Заворушення у Шполі. Шполянська біднота, озброєна кілками, зібралася до маєтку княгині Урусової, вимагаючи роботи. Наступного дня, не дочекавшись відповіді, шполяни прогнали заробітчан з Полтави, розгромили хазяйські комори, забрали частину продуктів і розійшлися. На місце виїхав повітовий справник. Було заарештовано і ув’язнено кількох активних учасників виступу.

3-4.05.1902. – Виступ селян Товмача. Довгі роки селяни Товмача користувались за відробіток поміщицьким випасом. Але землевласник здав свій маєток в оренду, позбавивши селян можливості пасти свою худобу на його толоці. Не маючи своїх пасовиськ, селяни звернулися до орендаря з проханням виділити їм хоч невеликий наділ землі під пасовисько. Орендар відмовив їм. Тоді селяни захопили сінокіс поміщицької економії і почали випасати на ньому свою худобу. Боячись більш рішучих дій з боку селян, орендар дозволив їм за невелику плату випасати худобу на його толоці.

8.05.1976. – У м. Шполі відкрито нову лікарню на 300 ліжок. У головному корпусі розмістилися хірургічне, терапевтичне, травматологічне та інші відділення. Очне й урологічне відділення обслуговують населення і сусідніх районів. Гінекологічне та психоневрологічне відділення залишилися в старих приміщеннях, де було значно поліпшено умови для хворих і лікарів.

9.05.1918. – День народження українського драматичного актора, народного артиста УРСР (1971) Миколи Лаврентійовича Панасьєва (1918-1980), уродженця м. Києва. Його батько Лаврентій Панасій, родом із с.Лозуватки, перед Першою світовою війною виїхав із села до Києва і поступив робітником на завод. Після закінчення середньої школи Микола Панасьєва поступив у Київський художній інститут. Але талант актора виявився сильнішим за покликання художника. Тому він переходить у драматичну студію при Київському українському драматичному театрі ім.І.Франка, яку у 1941 р. й закінчив. Почав працювати у цьому ж театрі. Під час Великої Вітчизняної війни був у складі акторської бригади, яка обслуговувала війська ІІІ-го Українського фронту. За 37 років свого творчого життя Микола Лаврентійович зіграв на сцені театру ім. І.Франка більше 120 ролей. Він також підтримував тісні зв’язки зі своїми земляками. Актор в 1975 році виступав із творчим звітом у Будинку культури с.Лозуватки.

9.05.1945. – День Перемоги. Закінчення Великої Вітчизняної війни. На фронтах війни загинуло 6 361 наших земляків. За мужність і відвагу, виявлені в роки Великої Вітчизняної війни, 9 уродженців нашого району удостоєні звання Героя Радянського Союзу, а 1 021 чоловіка відзначено бойовими нагородами.

10.05.1925. – В Шполі на народні пожертви відкрито перший пам’ятник Т.Г.Шевченку. Бронзову скульптуру виготовив у Звенигородці скульптор Калень Терещенко. На урочистому відкритті пам’ятника були присутні: ініціативна група по спорудженню пам’ятника (голова кредитного товариства І.Шурубалко, директори шкіл № 1 та № 3 П.Туровський і Степовий, вчителі М.Коцюрба, С.Потапенко, С.Волошина, Руденко, Коваленко, бухгалтер кредитного товариства Г.Скотар, селяни Ф.Джуровська, П.Цибульська, Гегельський), місцеві жителі, родичі Т.Г. Шевченка з Кирилівки. Цей пам’ятник стояв у місті до 1964 р.

13.05.1976. – Рішенням Черкаського облвиконкому затверджено державні заповідні території в Шполянському лісництві – урочище Дар’ївське, площею 73,3 га (високобонітетні лісові насадження, одинокі дерева дуба віком понад 150 років, екзоти дуба пухнастого та інших порід) та урочище Плосково-Зуєво, площею 115,3 га (високобонітетні лісові насадження з одинокими деревами дуба віком 150-200 років).

15.05.1869. – День народження відомого українського мікробіолога Марка Петровича Нещадименка (1869-1942), уродженця с.Сердегівки. Брат Р.П.Нещадименко. У 1896-1940 рр. працював у Київському бактеріологічному інституті (з 1939 р. – Український науково-дослідний інститут епідеміології та мікробіології), одночасно в 1919-1941 рр. завідував кафедрою у Київському університеті. Праці присвячені проблемам мікробіології та імунології, зокрема вивченню діяння дифтерійного токсину, біологічних властивостей стрептококів, властивостей вакцини БЦЖ, питанням профілактики туберкульозу тощо.

16.05.1895. – День народження українського письменника і перекладача Теодозія (Тодося) Степановича Осьмачки (1895-1962), уродженця с.Куцівки Смілянського району. Навчався в Матусівській двокласній школі. Як поет увійшов до великої літератури збірками „Круча”, „Скитські вогні”, „Клекіт”. То була поезія відтінків, свідчення активного пошуку її автором, який належав до літературного угрупування МАРС (Майстерня Революційного Слова), свого стилю. Цей процес перервав арешт поета, який пройшов через пекельні кола сталінських таборів, але залишився живим і згодом емігрував до Німеччини. Про особисту драму і драму рідного народу, понівеченого сталінським терором, ідеться в поемі Т.Осьмачки „Поет”. У 1953 р. з’явилась його збірка „Китиці часу”, в якій містилися вірші, написані у 1943-1948 рр. Він автор прозових творів „Старший боярин”, „План до двору”, „Ротонда для душогубців”. Перекладав О.Уайльда, В.Шекспіра. Помер 7 вересня 1962 р. у США, куди переїхав з Німеччини рік перед цим. Життя і творчість поета описані в книзі нашого земляка Михайла Слабошпицького «Поет із пекла».

20.05.1919. – Через Шполу проходили військові підрозділи Юрія Тютюнника.

20.05.1945. – У Шполі на урочистому зльоті передовиків сільського господарства начальник обласного земельного відділу т. Войцехівський вручив нагороди. За успішне виконання сільськогосподарських робіт у 1944 році, за виконання державних поставок, за успіхи у Всесоюзному соціалістичному змаганні, за високий урожай Шполянському району присуджено Червоний Прапор Державного Комітету Оборони. Шполянській МТС присуджено перехідний Червоний Прапор Наркомзему Союзу РСР за виконання всього комплексу робіт. Крім того, району було вручено першу премію ДКО в сумі 100 тис. крб., а Шполянській МТС – премію Наркомзему СРСР у сумі 50 тис. крб.

20.05.2005. – Державний комітет природних ресурсів України видав наказ

№ 95 „Щодо уточненого місцезнаходження географічного центру України”, в якому сказано, що географічний центр території України з координатами

49 градусів 01 хвилина північної широти, 31 градус 28 хвилин східної довготи знаходиться на околиці села Мар’янівка Шполянського району Черкаської області. В наказі також зазначено: „в довідкових, статистичних, учбових та інших офіційних виданнях використовується визначений географічний центр території України”.

22.05.1942. – О 4-й годині ранку в м.Шполі були розстріляні фашистами лебединські підпільники Петро Осовський, Григорій Колісник, Олексій Рудь, брати Грабові – Панас і Вадим, Андрій Рудас, Марія Павленко, Григорій Пелих. Інші члени організації були відправлені на каторжні роботи до Німеччини (Із звіту Київського обкому ЛКСМУ: Держархів Київської області, ф. ІІ-5, оп. 2/6, спр. 185, арк. 93-100).

22.05.2002. – У Шполі відкрилося відділення відкритого акціонерного товариства „Міжнародний комерційний банк”. Це перше відділення цього банку, відкрите в райцентрах Черкащини.

25.05.1937. – День народження поета та перекладача Миколи Даниловича Томенка, уродженця с. Ярославки. Він – автор поетичних збірок „Дика груша”, „Між берегами днів”, „Вишневий цвіт”, „Дорога до хліба”, „Сівба”, „З трудової книжки матері” та інших.

27.05.1942. – В с.Іскрене фашисти розстріляли за саботаж весняно-польових робіт 19 селян.

28.05.1935. – День народження колишнього першого секретаря Шполянського райкому Компартії України (1983-1991) Миколи Кириловича Гришка (1935-2006), уродженця с.Синьооківки Золотоніського району. З його ім’ям пов’язана одна з важливих сторінок історії Шполянського району. Життєвий шлях М.К.Гришка був типовим для тогочасного покоління керівних кадрів. Виходець з простої селянської сім’ї, він з дитинства, обпаленого війною, пройшов шлях від вчителя математики до першого секретаря райкому партії. Трудився в Катеринопільському, Тальнівському та Шполянському районах. У 1991 р. він обирався головою Шполянської районної ради, в 1993 р. був призначений першим заступником голови райдержадміністрації. У 1998 р. жителі Шполи обрали його міським головою.

28.05.1940. – День народження поета, літературознавця Володимира Івановича Капусти (1940-1999). Материн рід походив з Лозуватки, але тікаючи від репресій сім’я переїхала на Далекий Схід, де й народився майбутній поет. Перед війною сім’я переїхала в с.Лозуватку і проживала там до 1953 р. В.Лозуватці закінчив 6 класів. У 1953-1957 рр. навчався в Шполянській школі № 1. З 1957 р. – друкувався в районній газеті „Шлях колективіста”. Закінчив філологічний факультет Черкаського педагогічного інституту. Працював вчителем німецької мови в Лозуватці. У 1964 р. вступив до аспірантури Київського педагогічного інституту. Писав дисертацію про Спілку селянських письменників „Плуг”. Через активну громадську позицію зазнав переслідувань і був ув'язнений до Павлівської психлікарні м.Києва. Після звільнення зміг закінчити аспірантуру і за направленням поїхав до Кіровоградського педагогічного інституту викладачем кафедри української мови та літератури. Незабаром знову був ув'язнений, цього разу до Кіровоградської психлікарні. Звільнившись навесні 1969 р. приїхав у Шполу і почав працювати у газеті „Шполянські вісті”. Друкувався в газетах „Шполянські вісті”, „Сільські вісті”, „Радянська освіта”, „Молодь України”, альманасі „Вітрила”, журналах „Радянське літературознавство”, „Слово і час”, „Перець” та інших. Був керівником Шполянської районної літературної студії ім. О.Влизька. Автор понад 300 літературних творів (лірика, гумор, літературознавчі статті тощо).

30.05.1906. – Почався страйк на Матусівському цукровому заводі, який тривав 4 дні, до 3 червня. Робітники вимагали введення 9-годинного робочого дня та підвищення заробітної плати. Страйкарі добилися підвищення зарплати на

15-20 %.

 

Червень

 

Червень 1848. – Селянське заворушення в Матусові. Селяни відмовилися ходити на панщину, вимагаючи ліквідації кріпосницьких порядків. Для придушення селянського виступу власті прислали в село два загони донських козаків, які при допомозі зброї розправилися з селянами.

Червень 1873. – Заворушення селян Топильної у зв’язку із загарбанням місцевим поміщиком земель, якими вони користувалися.

Червень 1906. – Страйк робітників економії князя Куракіна в с.Топильній. Поденна плата робітникам в економії князя в цей час становила 35 коп. Робітники попросили добавки в 5 коп. Їм у цьому відмовили. Тоді селяни попросили, щоб їм дали хоч би оселедець на обід, який тоді коштував 1,5-2 коп. Економ Биковський від імені князя відмовив їм і в цьому. У відповідь на це селяни покинули роботу і розійшлися по домівках. Наступного дня в село прибули 45 козаків і 15 стражників на чолі із сумновідомим Звенигородським справником чорносотенцем Сисецьким. На сходці села почали заарештовувати активістів, частина з яких втекла, а деяких селяни вирвали із рук стражників. Для розправи в село прислали роту солдатів і поліції. Селян почали грабувати: забирали хліб, крупу, сало, масло, курей, качок і свиней; розбивали селянські домівки та лавки. Так тривало кілька днів. Крім того, було заарештовано 15 чоловік, а князь ще й висунув позов на 4 000 крб., мотивуючи тим, що через страйк залишились нескошеними сіно і конюшина, які зогнили в полі. Заарештовані сиділи під слідством майже по шість місяців, а потім були засуджені: одні – на 8 місяців, а 8 чоловік – на один рік.

Червень 1918. – Почалося Звенигородсько-Таращанське повстання проти австро-німецьких окупантів. У повстанні взяли участь багато колишніх вільних козаків. На Шполянщині діяв загін 60-річного вільного козака Шаповала, в якому було чимало жителів з сіл Капустине, Товмач, Лозуватка, Топильна. В одному з боїв під Шполою загін розгромив німецьку бригаду. Час від часу повстанці зупиняли рух залізничного транспорту від Шполи до Тального. В с.Матусові відбулися таємні збори робітників цукрового заводу та селян, на яких вирішувалося питання про приєднання до повстання. Але зрадник виказав керівників німецьким властям. Було заарештовано Григорія Чередниченка, Попка і Коваленка.

Червень 1941. – Комуністи і комсомольці Шполи взяли на себе охорону залізничного вокзалу, цукрового заводу та елеватора.

1.06.2001. – Водянську дільничну лікарню реорганізовано у лікарську амбулаторію.

2.06.1807. – День народження українського живописця, друга Т.Г.Шевченка Івана Максимовича Сошенка (1807-1876), уродженця м.Богуслава (тепер Київської області), життя якого було тісно пов’язане з Черкащиною. На початку 1830-х років І.М.Сошенко жив у с.Матусові, де мав пристанище у брата вільшанського художника Степана Степановича Превлоцького (вчителя І.М.Сошенка та Т.Г.Шевченка) – Олександра, який був секретарем у поміщика Орлова.

3.06.1944. – Звання Героя Радянського Союзу присвоєно посмертно Миколі Степановичу Цибульському (1920-1943), уродженцю с.Товмача. М.С.Цибульський народився в сім’ї селянина у 1920 р. Навчався в місцевій семирічній школі. Пізніше, працюючи, закінчив вечірню середню школу у Шполі. В армії з 1940 р. В 1941 р. закінчив Київське військове піхотне училище. На фронті з грудня 1941 р. Командир батальйону 340-го гвардійського стрілецького полку 121-ї гвардійської стрілецької дивізії 3-ї армії Білоруського фронту гвардії майор Цибульській М.С. відзначився при прориві оборони противника на р. Сож. 22 листопада 1943 р. після форсування річки батальйон заволодів опорними пунктами біля сіл Красний Бор, Красна Вєтка, забезпечивши розгортання і вступ у бій головних сил полку. Загинув 30 листопада 1943 р. при відбитті ворожої контратаки біля с.Тараховка Корманського району Гомельської області. Похований в с.Товмач.

6.06.1936. – Спортивна команда колгоспу ім. Леніна с.Сигнаївки на запрошення взяла участь у сільській спартакіаді Полтавської області, що відбулася в с.Чапаївці Золотоніського району.

8.06.1920. – День народження радянського військового діяча, маршала авіації, тричі Героя Радянського Союзу (лютий, серпень 1944 р., 1945 р.) Івана Микитовича Кожедуба (1920-1991), який першу зірку Героя отримав за успішні бойові вильоти в небі Шполянщині під час її визволення від німецько-фашистських загарбників.

8.06.1921. – День народження заслуженого механізатора України, Героя Соціалістичної Праці (1971) Григорія Вікторовича Запісецького (1921-2005), уродженця с.Скотаревого. Його трудова діяльність розпочалася в 1935 р. в колгоспі ім. Карла Маркса с.Скотареве. В 1940-1946 рр. служив в армії, був учасником бойових дій. Після закінчення війни знову повернувся працювати в рідне господарство. Працював трактористом, помічником бригадира та бригадиром тракторної бригади.

10.06.1891. – День народження українського співака (бас) і педагога, заслуженого діяча мистецтв УРСР (1969) Олександра Олександровича Гродзинського (1891-1973), уродженця с.Скотаревого. Після закінчення Київської консерваторії у 1925 р., працював у Київському театрі опери і балету (1925-1954, з перервою), пізніше – викладачем Київської консерваторії (1949-1971). Серед його учнів – М.Кондратюк, А.Мокренко, М.Полуденний.

11.06.1920. – День народження заслуженого працівника сільського господарства України, кавалера двох орденів Леніна, двох орденів Трудового Червоного Прапора, ордена „Знак Пошани”, почесного громадянина м.Шполи Бориса Семеновича Шемета, уродженця м.Шполи. Він 35 років (1954-1990 рр.) очолював шполянський колгосп «Маяк» (раніше колгосп носив імена Горького та Жданова).

12.06.1918. – Виступ жителів с.Матусова. Представник Матусівського цукрового заводу телеграфує Черкаському повітовому старості: „В Матусове начались поджоги, сейчас горят постройки скота, инвентарь завода, положение угрожающее, покорнейше просим оказать помощь, принять решительные меры”.

13.06.1918. – „З вчорашнього дня припинено залізничне сполучення на дільниці Тальне – Шпола Південно-Західної залізниці внаслідок бойових дій, які відбуваються в цьому районі”(газета „Голос Києва”).

15.06.1901. – День народження українського і російського співака (баритон), народного артиста РРФСР (1957), лауреата Державної премії СРСР (1951) Никифора Михайловича Бойкині, уродженця с. Товмача. Музичну освіту здобув у Дніпропетровському музично-театральному технікумі (1931-1935). Удосконалював вокальне мистецтво у В.А.Войтенка. Був солістом Дніпропетровського (1935-1941), об’єднаних Дніпропетровського і Одеського (Красноярськ, 1941-1944), Харківського (1944-1947), Пермського (1947-1963) театрів опери та балету.

15.06.1906. – Страйк на Матусівському цукровому заводі. 300 робітників заводу застрайкували. Заводчик викликав на допомогу стражників і козаків-інгушів, а робочу силу було набрано із с.Орлівця. Хоча робітничі пікети і розігнали штрейкбрехерів, але страйк було придушено. Робітники були змушені стати до роботи на старих умовах.

15.06.1917. – День народження Героя Радянського Союзу Віктора Григоровича Масича (1917-1947), уродженця м. Хабаровська. Його батько Григорій Савович Масич, житель с.Матусова, був засланий на Далекий Схід на каторгу за участь у страйку на Матусівському цукровому заводі. У 1922 р. сім’я переїхала в Матусів і Віктор спочатку навчався в Матусівській початковій школі № 2, а потім продовжив навчання в Шполянській СШ №2. В армії з 1936 р. Закінчив Качинську військову авіаційну школу в 1939 р. Учасник радянсько-фінської війни. Штурман ескадрильї 69-го авіаційного полку винищувачів 13-ї армії Північно-Західного фронту молодший лейтенант Масич В.Г. відзначився у боях на Карельському перешийку. Удостоєний звання Героя Радянського Союзу Указом Президії Верховної Ради СРСР від 7 квітня 1940 р. Брав участь у Великій Вітчизняній війні з червня 1941 р. Після закінчення Військово-повітряної академії у 1943 р. перейшов на льотно-випробувальну роботу. Загинув 19 серпня 1947 р. при випробуванні нової авіаційної техніки. Похований у м.Чкалово Московської області Російської Федерації.

15.06.1941. – У Великому концертному залі Київської консерваторії відбувся звітний концерт учнів Лозуватської музичної вокальної студії.

17.06.1909. – День народження повного кавалера ордена Слави Леонтія Андрійовича Пишного, уродженця с.Лебедина. Працював робітником на Лебединському насіннєвому та Матусівському цукровому заводах. Перед війною переїхав у м.Верховцеве Дніпропетровської області. Оволодівши тут спеціальностями штукатура й маляра, споруджував будинки на залізничній станції. В 1941 р. пішов на фронт. Брав участь в оборонних боях у районі Верхньодніпровська. Пораненим потрапив у полон, але зміг утекти і добрався до Шполи. З 1943 р. – знову на фронті. Воював у складі 1230-го стрілецького полку 370-ї стрілецької дивізії 69-ї армії. Командир 45-міліметрової гармати. Орден Слави ІІІ-го ступеня отримав за наступальні бої з Пулавського і Магнушевського плацдармів у Польщі. Був знову поранений, повернувся додому інвалідом другої групи. Ордени Слави ІІ-го і І-го ступенів, які не встиг одержати на війні, наздогнали його у мирний час – у 1958 і 1968 роках.

18.06.1906. – Початок селянського виступу в с.Лебедині, який пізніше переріс у збройну сутичку із драгунами 25-го Казанського полку. В цей день робітники економії Роговського та селяни, припинивши роботу, одностайно зажадали від пана підвищення заробітної плати (3-й сніпзамість 10-го). Управитель економії відмовився виконати поставлені вимоги. Наступного дня близько 2 тисяч селян під проводом К.А.Пелиха двома групами вийшли в поле, забрали тих, хто ще працював, а урядника прогнали. На вимогу адміністрації 23 червня до села прибув ескадрон драгунів, які жорстоко розправилися із страйкарями, зокрема, нагайками було побито робітників Бондаренка і Онищенка.

22.06.1920. – Перша Кінна армія С.М.Будьонного визволила Шполу. В місті відбувся мітинг, на якому виступив командарм Будьонний. Він розповів місцевому населенню про Червону армію, про її завдання у боротьбі з ворогами.

22.06.1941. – Початок Великої Вітчизняної війни. З перших днів війни у Шполянському районі розгорнулася масова мобілізація населення. Вже під кінець дня 22 червня 1941 р. до Шполянського райвійськкомату приїхало 12 юнаків з Лозуватки з проханням направити їх на фронт. Наступного дня прибуло ще 50 добровольців. Тільки протягом першого тижня війни Шполянська районна комсомольська організація відправила на фронт 280 добровольців.

22 червняДень скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні.

25.06.1873. – Для придушення заворушення селян Топильної прибув каральний загін у складі двох ескадронів драгунів. Селяни вчинили опір карателям. Проте сили були нерівними і виступ селян було придушено. 107 бунтівників віддано до суду.

25.06.1944. – Відбувся перший набір у Шполянську дитячу музичну школу.

25.06.1944. – Відновився випуск газети „Шлях колективіста”.

27.06.1906. – Селянське заворушення в Лебедині. В цей день становий пристав заарештував кількох лебединських селян. Це привело до нового протистояння з владою на селі. На допомогу лебединцям прийшли селяни з навколишніх сіл. Близько тисячі чоловік з рушницями, вилами, косами й сокирами рушили до сільської управи, де сиділи заарештовані і передали через уповноважених приставу вимогу негайно звільнити селян. Коли вимогу було відхилено, страйкарі напали на солдатів. Сутичка тривала близько години. Після цього селяни рушили до лісу. Наступного дня в село прибуло ще кілька військових загонів, які силою придушили страйк. У населення було відібрано понад 50 револьверів і рушниць. До каторжних робіт і тюремного ув’язнення військовим судом було засуджено 40 лебединців. Найактивніших учасників виступу – А.Двірника, М.Пухлія та Г.Рудаса – засуджено до смертної кари через повішення. Пізніше Двірнику і Пухлію смертну кару замінено довічною каторгою.

27.06.1941. – ЦК ВКП(б) і Раднарком СРСР прийняли постанову „Про порядок вивозу і розміщення людських контингентів і цінного майна”. Керуючись цією постановою, Шполянський райком партії взяв під свій контроль евакуацію населення і матеріально-культурних цінностей в глиб країни.

 

Липень

 

Липень 1941. – Почалася евакуація на Схід племінного стада Матусівського радгоспу під керівництвам зоотехніка Спиридона Єлисейовича Руденка. Евакуація тривала до січня 1942 року (217 днів), коли стадо пригнали в Рязанську область. Худоба, яка дорогою підбивалась, документально передавалась місцевим господарствам. Саме завдяки цьому на базі генофонду Матусівського радгоспу виріс племрадгосп „Степний” у Курській області.

Липень 1941. – Добровольцями на фронт виїхали всі члени бюро Шполянського райкому комсомолу на чолі з першим секретарем РК ЛКСМУ М.С.Пастушенком.

Липень 1993. – Шполянська філія Черкаської академії менеджменту прийняла перших студентів.

2.07.1925. – День народження всесвітньовідомого математика, доктора фізико-математичних наук, академіка Російської Академії Наук, лауреата Державної премії СРСР та премій М.Чеботарьова і М.Ломоносова Ольги Арсеніївни Олійник, уродженки с.Матусова.В школі захоплювалася математикою, фізикою. В роки Великої Вітчизняної війни продовжувала навчання в Пермі. В 1943 р. – закінчила І курс Пермського університету, потім була переведена до Московського університету ім. М.Ломоносова на механіко-математичний факультет. У 1947 р. – закінчила університет і поступила на навчання в аспірантуру. Одночасно працювала молодшим науковим співробітником Математичного інституту ім. В.Стеклова Академії Наук УРСР. У 1950 р. Ольга Арсеніївна захистила кандидатську дисертацію. В 1952 р. за дослідження рівнянь з малим параметром при похідних вищих порядків вона була відзначена премією ім. М.Г.Чеботарьова, а через два роки – премією ім. М.Ломоносова І ступеня за фундаментальну працю, присвячену теорії нелінійних диференційованих рівнянь з частковими похідними. В 1954 р. їй присвоєне звання доктора фізико-математичних наук. О.А.Олійник майже 13 років працювала в Математичному інституті АН СРСР, а з 1965 р. – в Інституті проблем механіки АН СРСР. Ольга Арсеніївна – член Італійської Академії наук у Палермо (1967), Едінбургського королівського товариства (1965), а також нагороджена іменною медаллю „Колеж-де-Франс” (Париж).

3.07.1938. – День народження поета, фольклориста, краєзнавця, журналіста Володимира Андрійовича Гончаренка, уродженця с.Кримок. Протягом 1950-1956 рр. навчався в Лебединській середній школі № 2. У 1965 р. закінчив Дніпропетровський державний університет. Наприкінці 1989 р. організував у Черкасах ініціативну групу для створення партії „Незалежна Україна”, розробив програму та статут цієї організації, підготував перший номер газети однойменної з партією назви (червень 1990). Він – автор книг „На батьківщині Т.Г.Шевченка”, „Сповнений любові та добра”, „Анекдот – наш анекдот”, „Я хочу пити сонячні настої”, один з авторів книги-меморіалу „Вінок безсмертя”, буклетів „Легенди Холодного Яру”, „Вогненне слово, ворога рази!”, „Меморіальний літопис Черкас” (у співавторстві), літературно-меморіальної екскурсії „Василь Симоненко”, наукових розвідок „Неозначено-особові речення у поезіях Т.Г.Шевченка”, „Із фольклорної скарбниці Черкащини”, „Скарби фольклориста” та ін. Перший редактор науково-популярного збірника „Краєзнавець Черкащини”(1991). Його фольклорні зібрання лягли в основу багатотомної праці „Поема мого народу”, до якої увійшли книги „Прислів’я та приказки Шевченківського краю”, „Легенди, перекази, бувальщини про Т.Г.Шевченка”, „Кладу свої думи, Тарасе, до ніг твого вічного генія”, „Легенди Шевченківського краю”, „Народний календар Шевченківського краю”, „Казки Шевченківського краю”, „Анекдоти, загадки, скоромовки Шевченківського краю”, „Народна медицина Шевченківського краю”, „Пісні рідної матері”, „Словник топонімів Черкащини” (у співавторстві), „Словник прислів’їв та приказок Черкащини”, до якого увійшло понад 30 тисяч зразків цього жанру. У періодичній пресі опублікував понад тисячу статей, нарисів, дорожніх заміток, багато матеріалів з краєзнавства. Член Спілки журналістів України з 1975р.

13.07.1806. – День народження російського поета, одного з останніх представників „пушкінської плеяди” Андрія Івановича Подолинського (1806-1886). Батько С.А.Подолинського. народився в Києві в дворянській сім’ї. В 1824 р. закінчив пансіон при Петербурзькому університеті. Вже будучи високопоставленим поштовим чиновником у відставці, жив у своєму маєтку в с.Ярославці. Почав друкуватися в 1826 р. Епігон романтизму, наслідував В.А.Жуковського. Автор романтичних поем „Див і Пері”, „Барський”, „Жебрак”. Балада „Дівич-гора” і повість „Змій. Київська бувальщина” написані на матеріалах українського побуту і народних повір’їв.

15.07.1923. – День народження Героя Радянського Союзу Володимира Геронтійовича Тирси, уродженця с.Антонівки. Народився в сім’ї селянина. Закінчив 10 класів у Дніпропетровську. В армії з 1941 р. В 1943 р. закінчив Полтавське танкове училище. В діючій армії з березня 1944 р. Командир роти Т-34 13-ї гвардійської танкової Тернопільсько-Шепетівської Червонопрапорної бригади 4-го гвардійського танкового Кантемирівського ордена Леніна Червонопрапорного корпусу І-го Українського фронту гвардії лейтенант Тирса В.Г. відзначився 28 квітня 1945 р. при відбитті удару ворога із району німецького міста Баутцен з метою деблокування оточеного південно-східніше Берліна фашистського угрупування. За два дні рота відбила 13 запеклих контратак ворога і втримала рубіж. Удостоєний звання Героя Радянського Союзу Указом Президії Верховної Ради СРСР від 27 червня 1945 р. Після звільнення в запас проживав і працював у Москві. Отримав вищу освіту.

16.07.1942. – На окраїні Дар’ївського лісу було розстріляно євреїв із Шполянського гетто. Воно було створене з приходом німців у місто. Це був окремий квартал у районі сучасних вулиць Корнійчука, Щедріна та Коцюбинського. У травні 1942 р. євреїв перегнали в ліс в районі Верхньої Дар’ївки і деякий час тримали в таборі за колючим дротом, а 16 липня всіх розстріляли. У післявоєнний час на братській могилі було встановлено обеліск. 16 липняДень пам'яті жертв єврейського народу. Всього на Шполянщині фашистами було розстріляно більше трьох тисяч євреїв різного віку.

18.07.1972. – В Шполі відбулося відкриття пам’ятника В.І.Леніну.

23.07.2004. – Проведено офіційне винесення на місцевість точки географічного центру території України – широта 49 градусів 41 мінута, довгота 31 градус 23,4 мінути. Неподалік дороги між селами Мар’янівка та Сигнаївка закладено символічну капсулу.

25.07.1944. – Проведено перший прийом учнів до музичної школи м.Шполи.

27.07.1948. – День народження генерал-лейтенанта податкової міліції України Володимира Дмитровича Чалого, уродженця с.Станіславчика.

28.07.1946. – День народження прозаїка, публіциста, літературного критика, журналіста, виконавчого директора Ліги українських меценатів Михайла Федотовича Слабошпицького, уродженця с.Мар’янівки. В 1971 р. закінчив факультет журналістики Київського університету. В 1975-1983 рр. очолював відділ критики газети „Літературна Україна”. Автор публіцистичних, біографічних та художньо-документальних творів „Марія Башкирцева”, „Українець, який відмовився бути бідним”, „Українська мрія, або просто Галина”, „Українські меценати”, „Пейзаж для помаранчевої революції”, творів для дітей „Славко і Жако”, „Душі на вітрах”, „Озеро Олдані”, „Папуга з осінньої гілки”, „Гілка ялівцю з Сааремаа”, „Норвезький кіт у намисті” та багатьох інших. Книга історичних есе „З голосу нашої Кліо” витримала кілька перевидань і стала переможцем в номінації „Дитяче свято” рейтингу „Книжка року – 2000”. Окремі його твори були перекладені російською, білоруською, литовською, англійською, німецькою та французькою мовами. Як літературознавець створив літературні портрети Миколи Лукаша, Василя Земляка, Анатолія Дімарова, Романа Іванчука, Григорія Тютюнника та інших. Багаторічна творчість М.Ф.Слабошпицького відзначена преміями Олександра Білецького, Миколи Трублаїні, Лесі Українки, Олени Пілки, Михайла Коцюбинського, братів Лепких, Віктора Близнеця, а також обласною літературною премією імені Василя Симоненка „Берег надії” 2003 року та Національною премією України імені Т.Шевченка. Він – ініціатор організації меценатської діяльності в Україні та заснування Ліги українських меценатів, один з організаторів щорічного Міжнародного конкурсу юних знавців української мови імені П.Яцика.

30.07.1941. – Німецькі війська пройшли через Городище і вторглися в межі сучасного Шполянського району поблизу с.Топильної. Тут дислокувався 2-й батальйон 441-го полку 116-ї стрілецької дивізії, яка діяла в складі Південного фронту. При обороні села загинуло 159 червоноармійців.

31.07.1850. – День народження українського прогресивного політичного мислителя, громадсько-політичного діяча, вченого, автора оригінальних праць з економіки, філософії, медицини, екології Сергія Андрійовича Подолинського (1850-1891), уродженця с.Ярославки. Закінчивши природничий факультет Київського університету, 1871 р. виїхав за кордон, де брав активну участь у діяльності всеросійської революційної еміграції. У 1872-1874 рр. співпрацював з російським народником П.Лавровим у журналі „Вперед”, при цьому обстоював необхідність формування українського соціалізму. Не знайшовши розуміння з національного питання, відійшов від журналу і почав створювати Українську соціал-демократичну партію. Був відомою постаттю у європейському соціалістичному русі. В 1872 р. у Лондоні познайомився з К.Марксом та Ф.Енгельсом і вів з ними ділове листування. Обстоював необхідність тісного поєднання ідеї соціального та національного визволення, забезпечення прав і свобод людини, правову рівність. У 1875 р. спільно з О.Терлецьким організував у Відні видання соціалістичної літератури українською мовою. Після розгрому австрійською поліцією віденського видавництва повернувся на Україну. С.А.Подолинський – кандидат природознавства, доктор медицини (у 1876 р. у Бреслау (тепер Вроцлав, Польща) захистив докторську дисертацію „Розщеплення білків ферментом підшлункової залози”). Автор праць „Про багатство та бідність”, „Про те, як наша земля стала не наша”, „Парова машина”, „Життя і здоров’я людей на Україні”, „Про хліборобство”, „Ремесла та фабрики на Україні”. Похований на Аскольдовій могилі в Києві.

31.07.1941. – Німецькі війська без бою вступили в Шполу. Почалася окупація фашистами м. Шполи, яка тривала до 27 січня 1944 р. За цей час місту завдано величезних збитків: зруйновано майже всі будинки, пограбоване майно колгоспів, підприємств, закладів культури та освіти. Лише із Шполянського елеватора фашисти вивезли 648 вагонів пшениці.

 

Серпень

 

Серпень 1919. – Група українських військ в складі двох дивізій під командуванням Ю.Тютюнника, яка рухалася вздовж залізниці Вапнярка – Цвіткове, оволоділа Христинівкою, Тальним, Катеринополем, Іскреним, Васильковом і Шполою. Тут бронепоїзди українських військ було зупинено на відпочинок. Зі сходу, після захоплення Сміли, ст. Бобринська і Цвіткове, наступали денікінські війська. Вони вислали кінну розвідку в напрямку Шполи. Але неподалік станції Сигнаївка їм перепинили шлях авангарди Ю.Тютюнника. Між сторонами почалися переговори про встановлення демаркаційної лінії, які закінчилися тим, що українські війська залишили Шполу. Місто захопили денікінці. Вони почали насаджувати свої порядки, чинячи масові грабежі та вбивства населення.

Серпень 1937. – Хвиля арештів прокотилася Лозуваткою. Було заарештовано майже весь актив села: голову колгоспу Прохора Завгороднього, секретаря парторганізації Карпа Борща, бухгалтера Павла Шведовського, вчителя і поета Степана Бендюженка (Бена), інших спеціалістів – всього 22 чоловіка. Їх звинуватили у створенні „контрреволюційної націоналістичної повстанської організації, керованої польською розвідкою”. Після швидкого слідства відбувся суд, який виніс обвинуваченим смертний вирок, і в листопаді 1937 р. під Черкасами їх розстріляли.

Серпень 1941. – Матусів окупували фашисти. В селі утворилась німецька адміністрація, яку очолив спочатку комендант Вернер, а потім Герінг. Німець-адміністратор управляв і цукровим заводом. Старостою села було призначено М.М.Олійника – колишнього розкуркуленого, який повернувся в село. Були набрані команди поліцаїв і шуцманів, які очолили І.С.Седик та Гуленко з міста Шполи.

Серпень 1941. – Створено підпільну партійну організацію в Георгієвському радгоспі. До її складу входило 8 учасників, керівник – І.У.Перегон. Діяла до травня 1942 року.

Серпень 1941. – Створено Грушківську підпільну організацію с.Капустиного (Грушківський радгосп) під керівництвом С.Н.Осадчого. До її складу входило 8 осіб. Діяла до травня 1943 року.

Серпень 1990. – Завершено будівництво за спеціальним проектом нової школи в с.Сигнаївці – однієї з найкращих у Черкаській області.

Серпень 2003. – За рішенням конкурсної комісії з відбору базових міст і селищ місто Шполу та село Матусів визначено базою для впровадження українсько-канадського проекту „Молодь за здоров’я-2”, розрахованого на 2004-2005 рр.

2.08.1941. – Німецькі війська вступили в с.Лебедин. Почалася фашистська окупація, яка тривала до січня 1944 року.

3.08.2003. – „Шполянський технічний ліцей, який реорганізовано із Васильківського професійно-технічного училища № 44, розпочав свій перший набір учнів” (газета „Шполянські вісті”).

10.08.1918. – День народження Героя Радянського Союзу Івана Йосиповича Лисенка (1918-2001), уродженця с.Іскреного. Народився в селянській сім’ї, отримав неповну середню освіту. В 1936 р. поступив на навчання до фабрично-заводського училища при київському заводі „Більшовик”. У 1938-1941 рр. працював формувальником на цьому заводі і без відриву від виробництва за направленням комсомолу навчався і закінчив школу пілотів при Київському аероклубі та школу льотчиків-інструкторів. В діючій армії з 10 липня 1941 р. Заступник командира ескадрильї 74-го гвардійського штурмового авіаційного Сталінградського Червонопрапорного полку 1-ї гвардійської штурмової авіаційної дивізії 1-ї повітряної армії ІІІ-го Білоруського фронту гвардії старший лейтенант Лисенко І.Й. до вересня здійснив 512 бойових вильотів, нищив живу силу і бойову техніку противника, його резерви, військові ешелони, склади, авіацію на аеродромах. Удостоєний звання Героя Радянського Союзу Указом Президії Верховної Ради СРСР від 23 лютого 1945 р. За роки війни здійснив 596 бойових вильотів. У 1953 р. закінчив Таганрозькі вищі льотно-тактичні курси. З 1960 р. полковник Лисенко І.Й. в запасі. Жив у Києві. Працював в системі Міністерства сільського будівництва.

11.08.1994. – Утворено ВАТ „Лебединський насіннєвий завод”. Цей завод – один з найпотужніших насіннєвих заводів в Україні.

16.08.1964. – День народження воїна-інтернаціоналіста Олександра Володимировича Лущая (1964-1983), уродженця м.Шполи. Загинув під час оборони м.Джелалабада. За виявлені героїзм і відвагу рядовий Лущай О.В. посмертно нагороджений орденом Червоної Зірки.

18.08.1794. – В Лебединському Георгіївському монастирі відбувся з'їзд православного духовенства, де вирішувалися організаційні питання про приєднання до уніатів. Це свідчило про особливу довіру вищого духовенства до Георгіївського монастиря; він мав заслуги перед Синодом, проводив у життя директиви російського уряду, нехтуючи інтересами прихожан. Пізніше, на початку ХХ століття, це виллється у тривалий конфлікт лебединців з монастирем.

18.08.1918. – Лебединський повітовий староста повідомляв власті, що в околицях Лебедина діють партизанські загони. При появі партизанів у селі багато місцевих робітників і селян приєднуються до них та всіляко їм допомагають.

23.08.1932. – День народження українського режисера анімаційного кіно, заслуженого діяча мистецтв України (1995) Давида Яновича Черкаського, уродженця м.Шполи. В 1955 р. закінчив Київський інженерно-будівельний інститут. З 1959 р. працює на кіностудії „Київнаукфільм”. Основні фільми: „Таємниця Чорного короля”, „Колумб причалює до берега”, „Містерія-буф” за В.Маяковським, „Короткі історії”, „Чарівник Ох”, „Якого дідька треба?”, „Пригоди капітана Врунгеля”, „Лікар Айболить”, „Острів скарбів”, „Божевільні макарони”, „Найсильніший Дикого Заходу” та інші.

23.08.1948. – День народження заслуженого працівника культури України (1992), директора Черкаського музичного училища ім. С.С.Гулака-Артемовського (з 1982 р.) Валентина Івановича Хорошого, уродженця м. Шполи.

24.08.1991. – День незалежності України.

24.08.2004. – До Дня незалежності України випущено ювілейний презентаційний альбом „Шпола – географічний центр території України”.

28.08.1935. – День народження композитора, члена Національної Всеукраїнської музичної спілки Володимира Самійловича Постолаки, уродженця с.Капустиного. Він автор більше сотні різних за жанрами пісень, кількох збірок, неодноразовий лауреат престижних фестивалів та конкурсів, дипломант міжнародного конкурсу „Створімо сучасну українську патріотичну пісню”. Він бере активну участь в обласних конкурсах, які проводить Всеукраїнська національна музична спілка. В 1998 році став лауреатом обласного конкурсу на кращу пісню до 55-ої річниці визволення Черкас від німецько-фашистських загарбників, брав участь в обласному конкурсі до 2000-річчя Різдва Христового, де став лауреатом і отримав третю премію. В. Постолака організував самодіяльний пісенний колектив „Чотири броди”, яким керує на громадських засадах. Колектив виступав у школах Шполянського району, сусідніх Катеринопільському та Звенигородському районах, на підприємствах та організаціях Шполи, обласного центру, у Каневі.

28.08.2001. – В Шполі відкрилося відділення одного з найпотужніших в Україні банків – банку „Аваль”. Воно надає населенню району повний спектр банківських послуг.

30.08.1929. – День народження поета, журналіста та письменника-фантаста Ігоря Марковича Росоховатського, уродженця м. Шполи. Закінчив філологічний факультет Київського педінституту ім. О.М.Горького. Більше 20 років працював журналістом, багато подорожував, брав участь у роботі наукових конгресів. Вперше виступив у літературі в 1954 р. із поетичним збірником „Міст”. Він знаний у літературі як автор більше двох десятків книг, серед яких науково-фантастичні оповідання, повісті, збірники науково-популярних оповідань „Стрілка годинника”, „У підводних печерах”, „Загадка „Акули”, „Зустріч в часі”, „Виток історії”, „Справа командора”, „Коли ти повернешся”, „Ураган” та інших. У співавторстві з І.Миколайчуком написав сценарій фільму „Під сузір’ям Близнят”. У співавторстві з членом-кореспондентом АН СРСР, лауреатом Державної премії СРСР А.Стогнієм видав науково-популярну книгу „КД – кібернетичний двійник”. Його твори перекладені на тридцять мов світу.

30.08.1994. – День народження головних символів м.Шполи – герба і прапора (автор герба – член творчої групи Комісії з геральдики м. Черкаси Олег Геннадійович Толкушин). Герб – щит, на якому зображено у срібному полі жінку в білому платті і коричневій плахті, в руках якої сніп пшениці. Оскільки місто знаходиться в Черкаській області, на ознаку адміністративного підпорядкування у главі щита зображено історичний герб Черкас – у червленому полі срібний кінь. Прапор – прямокутне полотнище з трьома однаковими смугами: вгорі – малинова, потім – голуба, внизу – жовта. У центрі полотнища – щит з гербом Шполи, обрамлений білою каймою. Символи міста затверджено другою сесією Шполянської міської ради народних депутатів.

30.08.2004. – Голова райдержадміністрації С.В.Гребенюченко підписав розпорядження „Про оголошення 2004-2005 навчального року Роком здоров’я на Шполянщині”.

31.08.1924. – День народження Героя Радянського Союзу Олександра Миколайовича Кунця, уродженця м.Шполи. Народився в сім’ї службовця, закінчив 7 класів. Навчався в Пензенському ремісничому училищі. В діючій армії з червня 1941 р. В 1942 р. закінчив школу розвідників-підривників і у складі загону ім. капітана Гастелло був закинутий в тил фашистських військ. З січня 1943 р. продовжував воювати у складі 331-ї стрілецької дивізії в 394-й окремій розвідроті. Пройшов з боями до Берліна. Кулеметник розвідувальної роти 21-ї гвардійської механізованої бригади 8-го гвардійського механізованого корпусу 1-ї гвардійської танкової армії І-го Білоруського фронту гвардії сержант Кунець О.М. з групою розвідників у ході Вісло-Одерської операції 17-18 січня 1945 р. раптовим вогнем з кулемета в районі польського міста Нове Място розсіяв великий обоз ворога, а в ніч на 25 січня 1945 р. знищив на аеродромі ворога 5 літаків і значну кількість обслуговуючого і льотного складу. Удостоєний звання Героя Радянського Союзу Указом Президії Верховної Ради СРСР від 31 травня 1945 р. Після закінчення війни жив у м. Івано-Франківську.

31.08.1967. – „Прикрасилося с.Іскрене новою будовою. В центрі села відкрито магазин промислових товарів. Тепер колгоспникам не доведеться виїжджати за цінними покупками в сусідні села” (газета „Шполянські вісті”).

31.08.1978. – Урочисто відкрито новий корпус Матусівської СШ № 1.

 

Вересень

 

Друга неділя вересня. – День міста Шполи. Польські документи „Джерела історичні”, систематизовані і видані О.Яблоновським у ХІХ столітті, свідчать, що поселення Шпола згадується в 1594 році. Цей рік вважається роком заснування Шполи.

Вересень 1812. – Помер Арне (Ар’є) Лейбе (1725-1812), відомий єврейський цадик (святий), похований у Шполі на єврейському цвинтарі в районі сучасної вул. Корнійчука. В кінці 70-х рр. ХХ ст. цвинтар зруйновано і сліди могили пропали.

Вересень 1918. – Німецьким військам вдалося придушити селянське повстання в Звенигородському повіті. Частина повстанців з боями пробилась на Чигиринщину, в район Холодноярського лісу, де почала формуватись Холодноярська республіка.

Вересень 1929. – Закрито Лебединський жіночий монастир. Черниць вигнали, а їх келії перетворили на житлові кімнати членів новоствореної комуни.

Вересень 1939. – В с.Лозуватці почала діяти перша в СРСР колгоспна музично-вокальна студія. Київська консерваторія і музичне училище направили своїх кращих випускників для роботи в студії. Сюди прибули педагогами Іван Ульянович Урбанович (став директором), Яків Самійлович Цегляр, Олександр Сергійович Збудський, Федір Макарович та Григорій Макарович Карпенки, Олекса Левкович Усаєв, Тетяна Іванівна Геращенко, Микола Леонідович Садовський. Студія стала осередком культурного життя не тільки Лозуватки, а й всієї Шполянщини.

Вересень 1941. – Створення підпільної комсомольської організації в с.Лебедині під керівництвом Петра Осовського. Будучи тяжко пораненим, Петро Осовський у перші дні війни потрапив до Уманського концтабору, але втік звідти. Добравшись до Лебедина, Осовський разом з Олексієм Рудем, Панасом і Володимиром Грабовими, Андрієм Рудасом, Григорієм Пелихом, Володимиром Федоровим, Марією Павленко та іншими розгорнули боротьбу проти загарбників. Підпільники за допомогою саморобного радіоприймача слухали Москву, писали листівки, які розповсюджували в Лебедині та в сусідніх селах. Чинили диверсії на дорогах, добували зброю, боєприпаси та медикаменти. Навесні 1942 року, перед тим, як приєднатися до партизанського загону, що діяв у Капітанівському лісі, патріоти планували знищити сільську німецьку адміністрацію та поліцаїв. Але фашисти напали на їх слід. 12 квітня 1942 року підпільники були заарештовані фашистами і незабаром розстріляні.

Вересень 1941. – У с. Василькові була створена підпільна партійна організація на чолі з А.К.Різником. До її складу входило 20 осіб, в тому числі 2 жінки. Вона діяла до листопада 1942 року.

Вересень 1944. – Шполянський цукровий завод почав свій перший після визволення Шполи від фашистів виробничий сезон, дав перший повоєнний цукор.

Вересень 2005. – На базі Шполянської школи № 2 створено ліцей фізико-математичного та технологічного профілю.

1-3.09.1909. – Підпал селянами Буртів Маріїнської економії поміщиці М.Н.Іващенко.

1-4.09.1918. – Лебединські партизани вели бій з підрозділами 27-го німецького корпусу на шляху Лебедин – Шпола.

1.09.1990. – У Василькові почала діяти сільськогосподарська середня школа-коледж із 12-річним терміном навчання, де здобували освіту учні 1-11 класів та 4-х професійних груп: агрономів, механізаторів широкого профілю і водіїв, кухарів-кондитерів, швей-мотористок. У 1993 р. школу-коледж реорганізовано у професійно-технічне училище № 44. У липні 2003 р. училище реорганізовано в професійний ліцей.

1.09.2003. – При Шполянській філії Черкаської академії менеджменту відкрився навчально-консультаційний центр академії.

2.09.1891. – День народження українського поета і літературознавця Павла Петровича Филиповича (Павла Зорєва) (1891-1937), уродженця с.Кайтанівки Катеринопольського району. З часом батьки його переїхали у с.Лозуватку, де поет у роки революції і пізніше тривалий час проживав. Навчався в Златопільській гімназії та в Київській колегії Павла Галагана. Будучи студентом Київського університету Святого Володимира, розпочав свою наукову діяльність на терені літературознавства. Після революції працював професором Київського інституту народної освіти. Як поет друкувався з 1910 р. Належав до „неокласиків”. Його збірки „Земля і вітер”, „Простір” засвідчили митця драматичного світовідчуття. Його перу належало майже два десятки глибоких досліджень про Т.Г.Шевченка та його творчість („Шевченко і декабристи”, „До студіювання Шевченка та його доби”, „Нові рядки Шевченка” та ін.). Окремим виданням вийшли і літературознавчі праці „Українське літературознавство за десять років революції”, „З новітнього українського письменства”. Відомий він у літературі як перекладач. Перекладав французьких поетів Бодлера, Верлена, Беранже, Барб’є та російських поетів – Пушкіна, Баратинського, Брюсова та ін. Став жертвою сталінських репресій.

7.09.1975. – При Шполянському районному Будинку культури створено вокально-інструментальний ансамбль „Срібні струни”. У 1982 р. йому присвоєно звання народного. Ансамбль відзначений багатьма нагородами: 1980 р. – грамота обкому ЛКСМУ за перше місце в огляді патріотичної пісні, 1982 р. – диплом Міністерства культури УРСР, 1985 р. – почесна грамота обкому ЛКСМУ за перше місце в святі патріотичної пісні, диплом Спілки композиторів, диплом учасника фестивалю радянської пісні в Польщі, 1988 р. – диплом та золота медаль лауреата другого Всесоюзного фестивалю народної творчості, 1989 р. – диплом переможця відбіркового туру першого республіканського фестивалю „Червона рута”, 2002 р. – диплом учасника Всеукраїнського фестивалю „Воля” в м.Івано-Франківську. Ансамбль здійснив багато гастрольних поїздок як по Україні (Івано-Франківська, Полтавська, Кіровоградська, Черкаська області), так і за її межами (Ростовська область РФ, Польща). Колектив професійний. Налічує 10 учасників. Керує колективом Олександр Миронович Букарь.

13.09.1944. – Указом Президії Верховної Ради СРСР звання Героя Радянського Союзу присвоєно командиру роти 303-го танкового батальйону 8-ї гвардійської танкової Червонопрапорної бригади Миколі Григоровичу Тарасову (1915-1958), який відзначився при визволенні Шполи та Звенигородки. Проявляючи виключну сміливість і безстрашність, гвардії старший лейтенант М.Г.Тарасов першим ввірвався в населені пункти Оситняжка, Лебедин і Шпола, де знищив одну „пантеру”, 6 гармат, до 150 фашистів і забезпечив визволення радянськими військами цих населених пунктів від ворога. При прориві ворожої оборони в районі Звенигородки Тарасов знищив 8 автомашин, 18 возів, більше взводу гітлерівців і першим з’єднався з частинами І-го Українського фронту, завершивши оточення Корсунь-Шевченківського угрупування ворога. В боях за Лисянку Тарасов підбив дві „пантери”, знищив 4 гармати, 4 кулемети, 2 бронетранспортери і більше 400 солдатів і офіцерів ворога.

14.09.1907. – День народження українського партійного і державного діяча, Героя Соціалістичної Праці (1951) Микити Дмитровича Бубновського, який у 1944-1950 рр. працював першим секретарем Шполянського райкому Компартії України. За цей час Шполянський район став одним з передових на Україні по врожайності сільськогосподарських культур, зокрема цукрових буряків.

15.09.1937. – День народження визначного українського архітектора, лауреата Державної премії України ім. Т.Г.Шевченка (1987, разом з Л.С.Кондратським, М.Я.Собчуком, О.П.Стеценком, О.М.Дубовим) та Державної премії СРСР (1989) Сергія Михайловича Фурсенка. С.М.Фурсенко – автор споруд в м.Черкаси (ресторан „Славутич” (1969), обласний краєзнавчий музей (1987), палац культури „Дружба народів” (1989), інтер’єр магазину-музею „Кобзар” (1991)), будинків культури в м.Сміла (1971) та м. Городище (1974), а також адміністративно-торгового центру в с.Матусів Шполянського району (1982).

17.09.1899. – День народження Героя Соціалістичної Праці (1951), почесного громадянина м.Шполи, колишнього голови виконкому Шполянської районної ради депутатів трудящих (1936-1956) Мусія Михайловича Ткаченка, уродженця м.Шполи.

18.09.2003. – В районі побувала делегація представників Канадського товариства міжнародної охорони здоров’я: радник із співробітництва Посольства Канади в Україні пан Юн Чун, експерт проектів Посольства Канади в Україні Наталія Заварзіна, директор українсько-канадського проекту „Молодь за здоров’я” Полетт Шатц, менеджер проекту Світлана Олексієнко, голова правління Українського інституту соціальних досліджень, керівник Українського центру формування здорового способу життя молоді Олександр Яременко. Було проведено ряд зустрічей в рамках проекту „Молодь зо здоров’я-2”.

21-22.09.1922. – Вночі в Звенигородці під час наради, інспірованої чекістами, були заарештовані керівники 8 українських повстанських загонів, в тому числі і отаман Іван Лютий-Лютенко (Гонта) (1897-1989). Іван Лютий-Лютенко народився в сім’ї лісника Капустинського лісу, який згодом переїхав до Товмача. Влітку 1919 р. він створив селянський партизанський загін. Прізвисько Гонта він вибрав на честь ватажка Коліївщини, якого також звали Іван. Діючи спільно з отаманом Семеном Гризлом з Катеринославської волості, Лютий-Лютенко часто нападав на військові частини більшовиків, що дислокувалися в нашому краї. Зокрема, влітку 1919 р. Гризло і Гонта розгромили під час нічного нападу червоноармійську дивізію під Сухою Калигіркою. В 1923 р. Лютому-Лютенку вдалося емігрувати за кордон. Він жив спочатку в Польщі, Німеччині, Марокко, а з 1956 р. – в США. В 1986 р. він видав у Детройті автобіографічну книгу „Вогонь з Холодного Яру”, в якій описав події в нашому краї в 1917-1920 рр.

23.09.1900. – День народження єврейського поета, перекладача, громадського діяча Ісаака (Іцика) Соломоновича Фефера (1900-1952), уродженця м.Шполи. Дитинство і рання юність Іцика складалися важко: смерть батька, скромні заробітки матері-панчішниці, тяжка праця в Шполянській друкарні з 12 років, революція, громадянська війна. І.Фефер вступає до партії більшовиків, веде підпільну роботу на Київщині та в Києві, зайнятому денікінцями. Тут був заарештований, сидів в одній камері з поетом Василем Чумаком. Звільнений з в’язниці повсталими робітниками. Після звільнення працював редактором газети і партійним функціонером у Звенигородці, невдовзі переїздить до Києва. У другій половині 20-х рр. Фефер активно включається в літературне життя. Він пише вірші, поеми, п'єси, публіцистичні твори. З 1922 по 1941 рр. поет опублікував 30 збірок віршів, поем, балад, казок. Серед них збірки – „Про себе і таких як я”, „Смерть Елі”, „Камінь на камені”, „Знайдені іскри”, „Шпенер” („Тріски”), „Юнаки”, „Змагання” та ін. Він перекладав єврейською мовою твори Т.Шевченка, І.Франка, М.Бажана, М.Рильського, П.Тичини та інших поетів. У роки Великої Вітчизняної війни став одним з керівників Єврейського антифашистського комітету (ЄАК). У 1943 р. за завданням ЄАК побував у США, Великобританії, Канаді й Мексиці, ведучи збір коштів на антифашистську боротьбу, формуючи світову громадську думку. Став жертвою сталінських репресій. Реабілітований у 1955 р.

24.09.1917. – В с.Матусові селянська біднота разом з робітниками цукрового заводу на засіданні волосної управи прийняла рішення про безплатну передачу поміщицької і церковної землі бідним селянам. Селяни керувалися гаслом „Земля належить тим, хто на ній працює”. Але коли стали ділити й забирати землю і майно поміщиці П.Урусової, власті викликали з Черкас карателів-козаків. Селян примусили повернути все назад.

29.09.1918. – День народження кандидата біологічних наук Івана Никифоровича Гегельського (1918-1997), уродженця с.Лозуватки. Після закінчення Лозуватської школи навчався на робітфаку при Київському лісотехнічному інституті, а через два роки вступив до столичного лісогосподарського інституту. Навчання перервала Велика Вітчизняна війна, яку він пройшов від початку до кінця. Воював командиром взводу розвідки на Сталінградському фронті, командиром батареї на Центральному, Білоруському, ленінградському та IV Українському фронтах. Нагороджений бойовими орденами та медалями. Після закінчення війни продовжив навчання, а по тому працював лісником. Згодом став старшим науковим співробітником Тростянецького дендропарку. Працював у Київській сільськогосподарській академії, інституті садівництва. Брав участь в озелененні Зоряного містечка, вивівши нову породу дуба з плямистим листям. Він спроектував і створив 57 дендрологічних парків, в тому числі і в рідному селі (1970), в якому зібрано понад 250 видів рідкісних і екзотичних дерев і кущів. Автор книги „Мистецтво паркового пейзажу”. В 1985 р. відкрив для вітчизняної фармації настоянку ехінацеї. Піонер у вирощуванні женьшеню в Україні. Вивів новий його сорт – не з традиційними червоними, а з жовтими ягідками.

 

Жовтень

 

Жовтень 1901. – Виступ селян Журавки. Протестуючи проти утисків службовців економії, місцеві селяни почали випасати свою худобу на поміщицьких посівах і сінокосах. А коли сталася сутичка з управителем економії, то селяни побили урядника і управителя та забили на смерть службовця економії.

Жовтень 1903. – В с. Лебедині таємно розповсюджувалися соціал-демократичні брошури „Что такое политическая свобода?” і „Речь Петра Заломова на суде 28 октября 1902 года”, в яких різко критикувалися існуючі суспільні порядки.

Жовтень 1917. – Страйк робітників Матусівського цукрового заводу.Волосний старостателеграфував Черкаському повітовому комісарупрохання прислати в завод 15 патрулів, щоб придушити „безпорядки” в заводі.

Жовтень 1938. – Шпола отримала статус міста.

Жовтень 1949. – Звання Героя Соціалістичної Праці присвоєно доярці Матусівського радгоспу Марфі Митрофанівні Головченко, яка від кожної корови отримала понад 5000 літрів молока. За 1949 р. показник перевищив 6000 літрів.

Жовтень 1959. – До Шполянського району у зв’язку з ліквідацією Златопільського району ввійшли села Журавка, Маслове, Межигірка та Лип’янка.

Жовтень 1964. – В Шполі відкрито новий кінотеатр ”Космос“ та новий стадіон.

2.10.1917. – Селяни Матусівської волості Черкаського повіту на підставі постанови волосного земельного комітету захопили землю під ярі в Куцівській та Миколаївській економіях.

7.10.1929. – На базі колишнього жіночого монастиря, що мав понад 1 тис. гектарів землі, в с.Лебедині створено комуну “Червоний Жовтень” (голова Ф.П.Колот), в яку об’єднались близько 100 сімей.

8.10.1943. – День народження заслуженого артиста УРСР (1979), колишнього актора Черкаського музично-драматичного театру ім. Т.Г.Шевченка (з 1972 р.) В’ячеслава Івановича Супрунова (1943-1995), уродженця с. Сигнаївки.

9.10.1930. – Вийшов перший номер районної газети „Шлях колективіста”. Редактором був А.Суржок.

12.10.1899. – Страйк на Лебединській цукроварні. В цей день 200 робітників цукроварні висловили директору своє обурення тим, що адміністрація порушує умови договору. Вони скаржилися на погане харчування, неякісний хліб, нестачу робочих місць на деяких ділянках, погані умови праці і відмовилися працювати. Директор повідомив про страйк власті. На завод прибув дільничний інспектор і порадив звільнити підбурювачів, а решті – приступити до роботи. Страйкарі відмовилися виконувати це розпорядження. Тоді інспектор запропонував адміністрації поліпшити якість хліба й додати одного робітника там, де піднімають головки цукру. Після цього робітники приступили до роботи.

16.10.2003. – У протоколі засідання Національної ради географічних назв зазначено, що „географічний центр в околицях міста Шпола Черкаської області є географічним центром України”.

21.10.1917. – Правління Олександрійського товариства цукрових заводів повідомляло про те, що в Куцівсько-Лебединському маєтку, який постачає буряки на Матусівський цукровий завод, не припиняється захоплення селянами земель. Селяни вже захопили 800 десятин землі, а також систематично, як вказано в повідомленні, „грабують буряки”. Кількість селянських підвод з буряками інколи доходить до 50. Правління товариства просило Київського губернського комісара терміново допомогти придушити селянський рух.

21.10.1961. – „В Лозоватці встановлено автоматичну телефонну станцію (АТС) на 16 точок” (газета „Шлях колективіста”).

22.10.1895. – День народження сина бідного селянина, робітника-залізничника Якова Костьовича Прохоренка (1895-1943), уродженця с.Бобрика (тепер Роменського району Сумської області), який в 1933-1935 рр. був першим секретарем Шполянського райкому партії. У 1935 р. в умовах посухи колгоспам району вдалося виростити по 12,7 центнерів зернових і по 156 центнерів цукрових буряків з гектара. За це Київський обком партії та облвиконком визнали Шполянський район одним з кращих на Київщині і нагородили багатьох передовиків цінними подарунками, а Я.К.Прохоренка – легковим автомобілем. З лютого 1936 р. по 27 липня 1937 р. він очолював бурякотрест Київської області. Обирався членом ВУЦВК, делегатом багатьох з’їздів та конференцій КП(б)У та делегатом ХVІІ з'їзду ВКП(б) в 1934 р. Став жертвою сталінських репресій.

23.10.1917. – Черкаський повітовий комісар просив телеграмою командира Донського козачого полку вислати козаків для придушення виступу селян Лебедина, Матусова та інших навколишніх сіл. Селяни почали забирати зі складів Матусівського цукрового заводу цукрові буряки.

27.10.1917. – Управляючий Лебединським маєтком Гліб Команський направив телеграму Київському губернському комісарові та земельному комітету з проханням вжити заходів проти конфіскації поміщицької землі у зв’язку з постановою Чигиринського повітового земельного комітету.

29.10.1900. – День народження поета, вчителя Степана Федоровича Бендюженка (Бена) (1900-1937), уродженця с.Лозуватки. Брав активну участь в житті села, був секретарем комсомольського осередку, головою комнезаму. Очолював Кам’яноватську школу, а пізніше вчителював у Лозуватці. Дебютував у 1921 р. віршем „Ми”. Друкувався в журналах „Плужанин”, „Червоний шлях”, „Життя й революція”, „Нова громада”, „Глобус”. Був членом Спілки селянських письменників „Плуг”, але ближчими по духу йому були „неокласики”, особливо – Микола Зеров і Павло Филипович. Видав лише одну збірку поезій „Солодкий світ” (1929), виповнену щирим, життєлюбним настроєм сина землі. Став жертвою сталінських репресій. Реабілітований у 1958 р.

31.10.1987. – Урочисто відкрито новий культурно-спортивний комплекс в с.Мар’янівці.

 

Листопад

 

Листопад 1902. – Селяни Лебедина підпалюють панські скирти хліба, соломи та інше майно. Підпали тривали і в грудні. За цей час місцевому поміщику завдано збитків майже на 1,5 млн. карбованців.

1.11.1930. – За повідомленням Шполянського райпарткому ЦК КП(б)У в Шполянському районі загальна площа орної землі селянського користування становить 71,2 тис. га, з них колективізовано – 50,7 тис. га (71.3 %). У районі 20 390 господарств, з них колективізовано – 14 200 (70 %). Створено 46 колективних господарств.

3.11.1976. – Перший секретар Черкаського обкому Компартії України І.К.Лутак, виступаючи на мітингу, присвяченому виконанню областю завдань по продажу зерна державі відзначив: „Механізатор колгоспу ім. Осовського с.Лебедин Микола Олександрович Черевко з бункера комбайна „Нива” видав 11 600 ц зерна. Безперебійну роботу збиральних машин забезпечили автомобілісти області, прикладом для яких є бригада Шполянського райоб’єднання „Сільгосптехніка”, яку очолює лауреат Державної премії СРСР Леонід Ісакович Бондаренко... ”.

4.11.1937. – Органами НКВС заарештовано українського поета і прозаїка Онопрія Іовича Тургана (Т.Буха) (1900-1944), уродженця с.Лозуватки. В 1923 р., будучи студентом Уманського агрономічного технікуму, очолював ініціативну групу по заснуванню Уманської філії Спілки селянських письменників „Плуг”. Мав унікальну пам’ять: читав напам’ять цілі оповідання Мопассана, Чехова, „Брати Карамазови” Достоєвського, всю модернову українську і російську поезію. Входив до Спілки селянських письменників „Плуг”. Був делегатом Всеукраїнського з’їзду селянських письменників. Став жертвою сталінських репресій.

5.11.1981. – В с.Матусові урочисто відкрито пам’ятник В.І.Леніну.

6.11.1929. – В с.Лебедині урочисто відкрилася школа селянської молоді, якій комсомольці подарували аптечку.

7.11.1883. – День народження української і російської співачки (сопрано) Леоніди Миколаївни Балановської (1883-1960), уродженки м.Шполи. Дитинство провела в Шполі, а після смерті батька, бухгалтера цукрового заводу, з родиною переїхала до Єлисаветграда (тепер Кіровоград). Мати була чудовою піаністкою, тому й дочці рано привила любов до музики. В 1906 р. закінчила Петербурзьку консерваторію. Працювала солісткою Київської російської опери (1906-1908), Великого театру в Москві (1908-1919, 1925-1926), Севастопольської опери (1919-1922), Харківського театру опери та балету (1926-1933), викладачем Харківського музично-драматичного інституту (1927-1933), Бакинської (1933-1935) та Московської (1935-1960, з 1941 – професор) консерваторій. Активний пропагандист української вокальної музики. Була членом музично-драматичного товариства „Кобзар” у Москві (1910-1917), виконувала українські народні пісні, романси М.Лисенка і Я.Степового. Мала голос широкого діапазону, співала також меццо-сопранові партії. Одна з кращих виконавиць вагнерівського репертуару. Гастролювала в Англії, Франції та Австрії.

7.11.1929. – В с. Лебедині створено колективне господарство – ТСОЗ ім. 12-річчя Жовтня. Незабаром товариство об’єднувало 300 господарств, які мали 1 200 гектарів землі.

7.11.1936. – „Урожай зернових культур по району в 1936 р. дорівнює 16 ц з га проти 12,7 ц в 1935 р. В колгоспах району шість тисячниць, 125, які зібрали урожай цукрових буряків по 500 і більше центнерів, 156 чотирьохсотенниць. Вартість трудоднів в колгоспах району в середньому 4,8 кг хліба і 1 крб. 85 коп. грошима” (газета „Шлях колективіста”).

7.11.1954. – На Шполянську підстанцію подано струм. Найпершою сільською підстанцією, яка була поставлена під напругу, була ТП № 11 в Кримках.

12.11.1947. – Відкрито філію Шполянської дитячої музичної школи при Дар’ївському спеціальному дитячому будинку № 1. У філії по класу скрипки і фортепіано навчалися діти, батьки яких загинули на фронтах Великої Вітчизняної війни. Ініціатором утворення філії був директор дитячого будинку Павло Кирилович Білаш.

12.11.1963. – День народження воїна-інтернаціоналіста Михайла Степановича Кравченка (1963-1983), уродженця м.Шполи. Навчався в Шполянській школі № 5. Загинув під час розмінування мінного поля в Кандагарі. За проявлену мужність нагороджений посмертно орденом Червоної Зірки та медаллю „Воїну-інтернаціоналісту від вдячного афганського народу”.

13.11.1804. – День народження українського і російського державного і громадсько-політичного діяча, київського губернатора в 1838-1852 рр., мецената Івана Івановича Фундуклія (1804-1880), колишнього власника с. Мельники, Головківка, Медведівка Чигиринського району та с.Лозуватка і Топильна Шполянського району. В с.Топильна на власні кошти в 1828-1844 рр. він спорудив церкву Іоанна Предтечі. Особливо вражала красою підлога в церкві, викладена кам’яними плитами з кольоровим орнаментом, чудовим був також розпис іконостасу.

13.11.1889. – День народження відомого українського письменника-сатирика і гумориста Остапа Вишні (справжнє ім'я – Павло Михайлович Губенко) (1889-1956). Восени 1952 р. він відвідав Шполянщину, де були заплановані літературні вечори. На ст.Цвіткове, куди він прибув поїздом з Києва, за ним з Матусівського цукрового заводу прислали вантажівку з прапором. Увечері Вишня виступав на сцені Матусівського заводського Будинку культури. Наступного дня Остап Вишня провів літературний вечір у Шполі, а пізніше – на Лебединському насіннєвому заводі. Місцевий матеріал письменник використав у своєму фейлетоні „Ку-ку-рі-ку-у-у”. У ньому Вишня писав про „секрет” колгоспників Сигнаївки. Вони прокидалися удосвіта, коли співав півень, а в Лозуватці колгоспники ще спали. Одного разу делегація колгоспників з Сигнаївки на чолі з ланковою Марією Литвин рано-вранці, взявши півня, поїхали будити лозуватчан.

17.11.2003. – В приміщенні Матусівської сільської ради та Шполянської райдержадміністрації відкрито ресурсні центри українсько-канадського проекту „Молодь за здоров’я-2”, укомплектовані сучасними технічними засобами, інформаційно-методичними посібниками щодо формування здорового способу життя, підключені до Інтернету.

19.11.1916. – День народження Героя Соціалістичної Праці (1958) Якова Кононовича Вовка, комбайнера Сигнаївської МТС.

21.11.1892. – День народження видатного українського хірурга-новатора, талановитого клініциста, професора (1936), заслуженого діяча науки УРСР (1954) Михайла Сидоровича Коломійченка (1892-1973), уродженця м.Шполи. Після закінчення медичного факультету Київського університету у 1919 р. почав працювати у Київському медичному інституті удосконалення лікарів. Виконував складні операції на серці, легенях, стравоході, шлунку. У 1933 р. він перший в Україні виконав складну операцію з приводу т.зв. „панцирного серця”. Під час Великої Вітчизняної війни у складі 8-ї гвардійської армії під командуванням В.І.Чуйкова пройшов бойовий шлях від Сталінграда до Берліна. В 1950 р. він призначається головним хірургом Міністерства охорони здоров'я УРСР. Під його керівництвом велася велика робота по відновленню і вдосконаленню хірургічної служби в областях України. Одночасно керував кафедрами хірургії у Київському медичному інституті та Київському інституті удосконалення лікарів. Зробив тисячі складних операцій. Михайло Сидорович написав 5 монографій і 135 наукових праць з різноманітних проблем хірургії. Його монографії з відновної хірургії стравоходу відомі й за кордоном. Під його керівництвом підготовлено 27 докторських і кандидатських дисертацій.

21.11.1902. – День народження українського економіста-аграрника, доктора економічних наук (1961) Михайла Петровича Герасименка (1902-1961), уродженця с.Лебедина. В 1926 р. закінчив Київський інститут народного господарства. До 1941 р. працював у Києві викладачем політекономії університету, старшим науковим співробітником науково-дослідницького інституту цукрової промисловості тощо. В 1946-1952 рр. – викладач Львівського торгово-економічного інституту, в 1952-1961 рр. – завідуючий відділом економіки Інституту суспільних наук АН УРСР у Львові. Автор праць з історії та економіки західноукраїнських земель.

21.11.1966. – День народження майстра спорту з легкої атлетики міжнародного класу, чемпіона України, Європи і світу зі штовхання ядра, бронзового призера Олімпійських ігор в Атланті Олександра Миколайовича Багача, уродженця с.Матусова.

25.11.1919. – Комендант Шполи поручик Кузьмін телеграфував начальнику тилу денікінської армії: „На Шполу зроблено напад. Убито 2 офіцери, поранено 8. У районі назріває повстання. Своїми силами не впораємося”. Це свідчило про розгортання в регіоні партизанського руху проти денікінців.

25.11.2003. – На сесії Шполянської районної ради прийнято першу в області районну програму „Молодь за здоров’я” на 2003-2005 рр.

28.11.1979. – Рішенням Черкаського облвиконкому затверджено державні гідрологічні заказники місцевого значення: Совгирів (с.Товмач) – болотний масив, площею 20,7 га, Митницький (с.Лебедин) – болото, площею 39,3 га, Котів Яр (с.Сигнаївка) – болото, площею 30,8 га, Шостачка, Ракові Верби (с.Матусів) – болотний масив, площею 47 га, Панський (с.Журавка) – болото, площею 11 га.

28.11.2003. – Редакція газети „Шполянські вісті” (редактор – А.Ф.Вікторук) випустила перший номер молодіжного вісника „Грані життя”.

30.11.1947. – День народження поетеси, прозаїка, журналістки Катерини Вакулівни Мотрич, уродженки с. Василькова. У 1966 р. закінчила Васильківську середню школу із золотою медаллю і вступила на факультет журналістики Київського державного університету імені Т.Г.Шевченка. Після закінчення університету працювала у київській газеті „Молода гвардія” та в столичних літературних журналах. Керівник літературної студії „Сонячні кларнети”. Автор творів „Соняхи”, „Політ журавлів над нетолоченими травами”, „Час найкоротшої тіні”, „Перед храмом любові і болю”, „Звізда полин”, романів „Досвіток”, „Ніч після сходу сонця” та інших. Окремі твори друкувалися польською, словацькою, болгарською та іншими мовами.

 

Грудень

 

Грудень 1892. – В м.Шполі народився Яків Йосипович Розенфельд, відомий композитор і піаніст. Після закінчення музичного училища по класу фортепіано, у 1919-1921 рр. навчався в Харківській консерваторії та в 1923-1927 рр. – в Ленінградській консерваторії. Як піаніст-концертмейстер почав виступати з 1906 р. З перших концертів показав себе обдарованим музикантом. Плідними в творчому плані для нього були 1930-ті рр. В цей період Яків Йосипович написав балет „Аристократка”, оперети „Зірка Парижа”, „Серця чотирьох”, „Джазотерапія”, „Весна на Стрілці”. Напередодні і після Великої Вітчизняної війни працював піаністом у Ленінградському держцирку та театральних колективах Новосибірська. У 1947 р. повернувся до Ленінграда, де й прожив до останніх років свого життя. В цей період створив низку різножанрових музичних творів: „Українська сюїта”, „Молдавська рапсодія”, твори для віолончелі, фортепіано, акордеона, естрадних оркестрів, музику до театральних вистав тощо.У 1950-ті рр. кілька разів приїздив на Україну, відвідував рідні місця.

Грудень 1919. – На територію Шполянщини після розгрому денікінських військ вступає 12-а більшовицька армія.

Грудень 1966. – Утворюється Катеринопільський район і західні села Шполянського району входять до його складу, а село В’язівок відходить до Городищенського району. З того часу територія Шполянського району не змінюється.

Грудень 1971. – Вступив у дію новий автовокзал у м.Шполі. Його спорудили будівельники з міжколгоспбуду за 22 місяці. Автовокзал має просторий зал на 300 місць, готель на 20 ліжок, кімнату матері та дитини та інші зручності для пасажирів.

Грудень 1996. – Завершено спорудження об’їзної автомобільної дороги навколо Шполи довжиною 5,5 км з транспортними розв’язками. Це значно зменшило забруднення районного центру спрацьованими газами автомобільних двигунів і сприяло покращенню екологічного стану міста.

Грудень 1999. – У м.Шполі почало роботу місцеве районне телебачення, яке забезпечує жителів детальною інформацією про життя району. Першим редактором став М.І.Сенченко.

Грудень 2001. – Всеукраїнський перепис населення зафіксував кількість населення у Шполянському районі майже 52 000 осіб, у Шполі – понад 19 400 осіб.

Грудень 2001. – Для координації роботи і пошуку оптимальних шляхів вирішення економічних проблем 20 керівників промислових підприємств району створили свою структуру – організацію роботодавців Шполянського району.

1.12.1922. – У Шполі виник комнезам у складі 80 осіб.

1.12.1991. – Всеукраїнський референдум на підтвердження Акта проголошення незалежності України. Переважна більшість виборців Шполянського району (96 %) на всеукраїнському референдумі проголосувала за підтвердження Акта проголошення незалежності України.

12.12.1921. – Обрано Шполянський волвиконком.

12.12.1929. – Для надання послуг колгоспам було організовано Шполянську машинно-тракторну станцію (МТС). У перші роки її існування в ній нараховувалось 50 тракторів. Першими трактористами були М.М.Ткаченко, А.Й.Норенко, першою трактористкою – М.А.Свердличенко, першим комбайнером – О.С.Зачепа.

14.12.1920. – День народження вірменського поета Григора Акопяна (1920-1944), уродженця с.Єгварді Аштаракського району Вірменської РСР, який загинув визволяючи Шполянщину. Після закінчення сільської середньої школи поступив до Єреванського педагогічного інституту на факультет романо-германської філології. Прямо з інститутської аудиторії був призваний до лав Червоної армії. В 1940 р. направлений до танкової частини, що знаходилася у Львові. В роки Великої Вітчизняної війни у складі 71-го окремого танкового полку брав участь в обороні Москви, Сталінграда, Кавказу, в боях за визволення Кубані та України. В короткі перерви між боями писав вірші. В січні 1944 р. 5 танків, одного з яких вів Г.Акопян, прорвалися крізь шквальний вогонь ворога на залізничну станцію Шпола. Діяв особливо хоробро. Він уже підбив два ворожих танки і пішов на третій, коли його танк загорівся. Екіпаж танка загинув. Ім’ям мужнього воїна названо одну з вулиць міста Шполи.

19.12.1901. – День народження українського театрознавця, кандидата мистецтвознавства (1950) Миколи Федотовича Дібровенка (1901-1988), уродженця с.Кавунівки. Закінчив у 1930 р. Харківський інститут, в 1947-1962 рр. працював у Інституті мистецтвознавства, фольклору та етнографії. Автор праць „Кріпацький театр”, „Карпо Соленик”, „Г.П.Затиркевич-Карпинська”, „Драматичні твори М.Некрасова на Україні” та ін.

22.12.1918. – День народження Героя Радянського Союзу Івана Івановича Поліщука (1918-1943), уродженця с.Лип’янки. Народився в сім’ї селянина. Після закінчення місцевої семирічки навчався в Новомиргородському педагогічному училищі. З 1934 р. працював учителем початкових класів. В армії з 1939 р. В діючій армії з серпня 1941 р. Закінчив Ростовське артилерійське училище в 1942 р. Командир батареї 9-го гвардійського окремого винищувально-протитанкового дивізіону 10-ї гвардійської повітряно-десантної дивізії 37-ї армії Степового фронту гвардії лейтенант Поліщук І.І. в ніч на 1 жовтня 1943 року одним з перших у складі штурмових підрозділів форсував Дніпро південніше м.Кременчука, успішно знищив вогневі точки противника, чим сприяв захопленню плацдарму. 14 жовтня 1943 року його обслуга знищила 6 танків. Удостоєний звання Героя Радянського Союзу Указом Президії Верховної Ради СРСР від 20 грудня 1943 р. Пропав без вісті 31 жовтня 1943 р.

22.12.1920. – Лебединські селяни обрали сільську Раду.

27.12.1938. – День народження випускника Шполянської середньої школи № 1 Анатолія Григоровича Таранця (1938-1956), який загинув, рятуючи від пожежі майстерні Шполянської МТС. Ім’я Анатолія Таранця носить вулиця в м.Шпола.

28.12.2004. – „Приємним передноворічним сюрпризом для учнів та педагогів Матусівської ЗОШ № 2 став комп’ютерний клас, який цей навчальний заклад отримав якраз напередодні Нового року. До комп’ютерного класу входять 7 комп’ютерів для учнів, факс-модем, сканер та комплект програмно-методичного забезпечення ” (газета „Шполянські вісті”).

29.12.1915. – День народження Героя Радянського Союзу Миколи Григоровича Тарасова (1915-1958), який відзначився під час звільнення від гітлерівців міст Шполи і Звенигородки.

30.12.1946. – У Шполі відбулася нарада передовиків сільського господарства Шполянського району. Учасники наради надіслали листа Центральному Комітету ВКП(б), в якому розповідали про підсумки своєї роботи за 1946-й рік. Зокрема, в листі відзначалося: „Шполянський колгосп ім. Сталіна, керований комуністом Вишнепольським, з площі 75 га зібрав по 240 ц цукрових буряків. Знатний бригадир комуніст Іларіон Іщенко з колгоспу „Перемога” с.Водяного став заспівувачем вирощування високих врожаїв проса в районі. З площі 21 га він зібрав по 40 ц проса. Ланкова Дядя Ївга (колгосп ім. 20-річчя Жовтня с.Станіславчика) з площі 4 га зібрала по 46 ц/га”.

 

„автор Голуб Катерина Олександрівна с. Матусів”