Анонси

1 2 3 4 5

Оголошення

1 2 3 4 5

Громадська думка

Як давно Ви проживаєте у Вашому населеному пункті?
 

Привітання

Вітаємо з днем народження

Плахотнюк Світлану Михайлівну

6 грудня

З днем народження щиро вітаєм, Щастя і здоров’я Вам бажаєм, Хай сміється доля ,як калина в лузі, Нехай будуть поруч добрі, вірні друзі.


Кошового Олега Миколайовича

7 грудня

Хай постiйний успiх, радiсть i достаток, Сиплються до Вас, немов вишневий цвiт. Хай життевий досвiд творить з буднiв свята, А Господь дарує довгих-довгих лiт!


Слюсар Валентину Якимівну

12 грудня

З Днем народження вітаєм, Щастя й долі Вам бажаєм, Здоров’я небесної благодаті, Миру й злагоди у хаті. Хай здоров'я, радість і достаток, Сиплються не мов вишневий цвіт, Хай малює доля з буднів свято, І дарує Вам багато літ!


Мар' яш Олену Анатоліївну

13 грудня

Калиною радість в душі хай квітує, Сопілка любові хай серце хвилює, А роси ранкові безмежно і щиро, Щоденно дарують наснагу і силу! З Днем народження вітаєм ! Добра і радощів бажам, Здоров’я на усі літа, Хай в серці квітне доброта.


Бакалину Любов Олексіївну

14 грудня

Хай здоров’я, радість і достаток, Сиплються немов вишневий цвіт Хай малює доля з буднів свято, І дарує Вам багато літ!


Бойка Станіслава Миколайовича

16 грудня

Хай квітне доля у роках прекрасних, Господь дарує радість і здоров’я. Хай кожен ранок з неба сонцем ясним Осяє Вас і світлом, і любов'ю!


Карапіді Юрія Володимировича

16 грудня

Бажаємо світлої радості й сили, Ласкавої долі, добра і тепла, Щоб ласку Вам слало небесне світило, Здоров’ям наповнила рідна земля


Кравченка Дмитра Вікторовича

19 грудня

Із Днем народження вітаєм ! Добра і радощів бажаєм, Здоров’я на усі літа, Хай в серці квітне доброта.


Олехнович Марію Григорівну

19 грудня

Нехай здоров’я завжди добрим буде, Щоб в роботі ладилось усе, За справи добрі хай шанують люди, У дім хай доля затишок несе. Хай горе обходить завжди стороною, А щастя приходить і ллється рікою! Бажаєм тепла, і добра, і любові! Хай Господь дарує многії літа, А в серці довіку живе доброта.


Саванчук Тетяну Олексіївну

20 грудня

Калиною радість в душі хай квітує, Сопілка любові хай серце хвилює, А роси ранкові безмежно і щиро, Щоденно дарують наснагу і силу!


Шевченка Миколу Анатолійовича

22 грудня

З днем народження щиро вітаєм, Щастя і здоров’я Вам бажаєм, Хай сміється доля ,як калина в лузі, Нехай будуть поруч добрі, вірні друзі.


Новини відділу Держгеокадастру

Шполянщина

Історико-географічна довідка


Шполянський район утворено у 1923 році.

Площа району становить 1100 кв. км. До складу району входять 37 населених пунктів, де мешкають 46,06 тис. жителів.

У 1938 р. Шпола отримала статус міста. У 1954 р. Шполянський район увійшов до складу новоутвореної Черкаської області.

Остаточно територію Шполянського району було встановлено у 1967 р.

Шполянський район визначається тим, що Державною службою гео­дезії, картографії та кадастру й Національ­ною радою географічних назв в 2004 році встановлено, що географічний центр території України знаходиться біля м. Шполи, на околиці с. Мар’янівка.

Шполянщина відома як край невтомних трударів-землеробів, предки яких вже понад 5000 років тому обробляли родючі землі краю.

На території району протікають річки: Шполка, Гнилий Ташлик, Велика Вись.

У районі є поклади корисних копалин: граніту, глини, піску, каоліну, торфу.

Через територію Шполянського району пролягає автомагістраль Черкаси-Умань та залізнична колія Цвітково-Христинівка. У межах міста знаходиться залізнична станція Шпола, райцентр має автобусне сполучення з Києвом, Вінницею, Одесою, Кіровоградом, Уманню та селами району.

Шполянщина має давню історію. На те­риторії району виявлено поселення трипільської культури, скіфські кургани та ранньослов'янські поселення черняхівської культури.

Територія Шполянського району розташована в межах Придніпровської височини, в басейні річок Дніпра та Південного Бугу. Рельєф рівнинний, слабко порізаний ярами та балками. Найвищою точкою Шполянщини є відмітка у 222 м, що знаходиться на південь від м. Шполи (траса на с. Скотареве).

У геологічному відношенні район досліджено недостатньо. Тектонічна структура Шполянського району відповідає Українському кристалічному щиту, який остаточно був сформований близько 3 млрд. років тому назад, у архейську та протерозойську ери. Щит – це найдавніша структура Східно-Європейської платформи. Він складений дислокованими, різновіковими докембрійськими осадово-метаморфічними та вулканічними породами. На докембрійських породах Українського кристалічного щита зустрічаються осадові відклади крейдового періоду, а також відклади палеогену та неогену. Тому на території Шполянщини можна віднайти гірські породи та мінерали вулканічного походження. Вони широко представлені сірими гранітами. Однак не виключено, що окрім гранітів тут залягають і інші гірські породи та мінерали саме вулканічного походження. Більш пізніші геологічні епохи полишили після себе корисні копалини осадового походження, а саме: торф, глину, пісок, каолін, бентонітову глину, тощо.

На формування рельєфу та корисних копалин Шполянщини мали вплив різні екзогенні фактори, в тому числі древнє зледеніння. Територією Шполянського району ще 250 тис. років тому пройшов льодовик. Насувався він із Скандинавії кількома наступами. Найбільшим за охопленням території та товщею було Дніпровське зледеніння, яке, зайшовши на територію сучасної України, зупинилось на широті Києва, окремим потічком пішло по Дніпру, аж до Дніпропетровська, захопивши й територію Черкаської області та, зокрема, Шполянського району. Край цього більш як 500-метрового льодовика проходив між Шполою та Сигнаївкою. Тому в Сигнаївці діє піщаний кар’єр, де добувається пісок, який і є кінцевою мореною (продуктом руйнування) Дніпровського зледеніння. Крім того, льодовик частково згладив та вирівняв нерівності поверхні, тому амплітуди перепадів висот у цій частині Придніпровської височини є значно меншими.

Клімат Шполянщини – помірно-континентальний. Середня t˚ січня -6˚С; липня - + 20˚. Опадів за рік випадає близько 550 - 600 мм. Коефіцієнт зволоження приблизно дорівнює 1. Переважають північно-західні вітри, які приносять з Атлантики атмосферну вологу. Взимку холодне арктичне повітря призводить до значних знижень температури повітря, влітку – до грозових дощів. Влітку до нас може проникати сухе тропічне повітря з півдня, яке може викликати посуху.

Річкова сітка Шполянського району не дуже густа. Річки невеликі і є притоками інших великих рік України. Найдовшою річкою нашої місцевості є річка Шполка, загальна довжина якої складає 53 км. Бере вона свій початок від постійних джерел поблизу хутора Ховківка і несе свої води до річки Гнилий Тікич, яка впадає в р. Синюху, а та, в свою чергу, – у Південний Буг. Таким чином, р. Шполка – це річка басейну Південного Бугу. Однак, частина річок Шполянщини несе свої води до басейну Дніпра, як от річка Гнилий Ташлик. Отже, територія Шполянського району знаходиться на вододілі двох великих українських рік Дніпра і Південного Бугу. Водні артерії Шполянщини є типовими рівнинними річками, з невеликим похилом та падінням. Живлення річок є змішаного типу: талими сніговими водами, дощовими та підземними водами. Режим є також типовим: повінь настає наприкінці березня, трапляються незначні літні паводки під час зливових дощів, в кінці літа – на початку осені – межень, - найнижчий рівень води в річках. Озера всі переважно штучного походження. Найбільшим ставом у місті Шпола є став у центрі, який дістав назву Червоний. Його створили ще наприкінці XIX ст. з метою відпочинку на його берегах.

Ґрунти нашої місцевості дуже родючі і представлені малогумусними вилугованими чорноземами. Сформувались вони на лесах та лесовидних суглинках саме наприкінці льодовикового періоду, який відбувався у четвертинному періоді останньої кайнозойської ери. Тоді ж почала формуватись сучасна флора та фауна.

Територія Шполянщини лежить у лісостеповій зоні, в межах Дніпровсько-Дністровської лісостепової провінції, Центральнопридніпровської височинної області. Природа значною мірою змінена діяльністю людини, тому всюди поширені антропогенні ландшафти: населені пункти та їх околиці, поля, лісосмуги, сади, городи, дороги, тощо. Ліси також зазнали антропогенного впливу. Це і планова вирубка, і планові нові лісонасадження, тощо. Загальна площа лісонасаджень становить 13 тис. га. Серед головних порід дерев переважають дуби, граби, ясені, клени, липи і т.д. До природоохоронних об’єктів нашого краю відносяться заповідні урочища «Дар’ївка», «Довжик», «Півник» тощо.